26 червня 2019 року Справа № 160/4131/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/4131/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у прохальній частині якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 90 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати з 01 січня 2016 року та виплатити перераховане ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4131/19 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019р. відкрито провадження по справі №160/4131/19 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Згідно із статтею 126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/4131/19 у спрощеному провадженні з урахуванням положень статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 14.08.2005р. є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення. Як зазначає позивач, у березні 2019 року він дізнався від його колег, що вони за аналогічною посадою та вислугою років отримують пенсію у більшому, ніж у нього, розмірі, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з відповідним запитом та проханням у випадку неправомірного зменшення призначеної йому пенсії з 90% на 70% виправити помилку та перерахувати позивачу пенсію відповідно до закону в розмірі 90% від грошового забезпечення, однак відповідач відмовився у здійсненні такого перерахунку. В отриманій відповіді позивача повідомлено, що при перерахунку його пенсії її розмір було зменшено з 90% на 70% грошового забезпечення на підставі частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. Позивач вважає, що виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Позивач зазначає, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 80, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Тобто при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На підставі викладеного вище, позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення раніше призначеної йому пенсії з 90% на 70% суми грошового забезпечення є протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.
Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області аргументована безпідставністю заявлених до суду вимог. Так, відповідач зазначив, що відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", у зв'язку з чим позивачу здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року. Стаття 13 Закону №2262-ХІІ визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок пенсії здійснено за чинною на час перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-ХІІ, тобто у розмірі 70% грошового забезпечення. З урахуванням цього, на думку відповідача, немає підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення, а пенсія позивачу виплачується згідно з вимогами чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером, якому з 14.08.2005р. була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії позивачу призначено виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2016 року, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704, постанови Кабінету Міністрів України №103, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
На запит позивача від 29.03.2019р. щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016р., листом за вих. №2636/Ш-09 від 10.04.2019р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що обчислення пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення чинним законодавством не передбачено, а тому пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
Також у вказаному листі відповідач зазначив, що з 01.01.2016р. позивачу проведено перерахунок пенсії за чинною на цю дату редакцією Закону №2262-ХІІ, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначеної пенсії за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. На підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії, виходячи із загального розміру грошового забезпечення 9368, 44 грн. та розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення, тобто 6557, 91 грн.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08.07.2011р. прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" за №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011р., підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині 2 статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27.03.2014р. прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" за №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014р., крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014р.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній з 01.01.2017р.) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно із даною статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. набрала чинності з 01.03.2018р.
21.02.2018р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №103, у відповідності до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
13.02.2008р. постановою Кабінету Міністрів України за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №704 від 30.08.2017р., якою з 01.03.2018р. змінено грошове забезпечення, зокрема військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою Кабінетом Міністрів України №103 від 21.02.2018р., якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018р.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, однак положення щодо перерахунку пенсії за вислугою років не змінено внаслідок прийняття Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII.
З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018р. відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення особі, якій призначено пенсію, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Слід зауважити, що висновки щодо застосування вищезазначених норм матеріального права також містяться у постанові Верховного Суду від 04.02.2019р., прийнятої за наслідками розгляду зразкової справи № 240/5401/18, у якій предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р.
З наведеного слідує, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні у справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (пункт 25 рішення).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
У статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних дій.
Підсумовуючи вищенаведене, з метою дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а також з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є:
-визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням загального розміру призначеної пенсії із розрахунку 90 відсотків від грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум».
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768, 40 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією за №51 від 07.05.2019р. на суму 768, 40 грн.
Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 760, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №160/4131/19 (Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням загального розміру призначеної пенсії із розрахунку 90 відсотків від грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 760,00 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.А. Барановський