Ухвала
11 вересня 2019 року
місто Київ
справа № 758/1353/18
провадження № 61-16310ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у цивільній справі за ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
28 серпня 2019 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Філонов Р. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у цивільній справі №758/1353/18.
Касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на даний час не може бути відкрито з наступних підстав.
Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 22 липня
2019 року у справі № 758/1353/18 складено 25 липня 2019 року.
Таким чином касаційна скарга ОСОБА_1 подана із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Разом із касаційною скаргою адвокатом Філоновим Р. І. подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію постанову суду апеляційної інстанції він отримав поштою після
29 серпня 2019 року.
Однак твердження про отримання копії постанови апеляційного суду
після 29 серпня 2019 року суперечить тому факту, що касаційну скаргу подано 28 серпня 2019 року.
Доказів, які підтверджують справжню дату отримання копії повного судового рішення апеляційного суду, до касаційної скарги не додано.
За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392
ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення не лише в частині вирішення позовних вимог передбачених пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також і щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вказана вимога не є вимогою про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, а отже підлягає оплаті судовим збором.
Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №307/3251/16.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції на момент подачі позову).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР).
Аналіз ЄДРСР свідчить, що позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на час звернення до суду із позовом заявлена у 2018 році, тому за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір із розрахунку 1% ціни позову (суми вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) х 200%, але не менше ніж 1 409,60 гривень (із розрахунку 704,80 грн х 200%),
де 704,80 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент пред'явлення позову.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду:
1) доказів на підтвердження дати отримання учасником справи, якій подає скаргу, копії оскаржуваної постанови апеляційного суду;
2) оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у вказаному в даній ухвалі розмірі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених
статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 12, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року в цивільній справі № 758/1353/18 залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору строк - десять днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали в частині сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Роз'яснити особі, яка подала касаційну скаргу, право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович