Ухвала
Іменем України
09 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 520/5749/18
провадження № 61-12610ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, за участю: суб'єктів оскарження - державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Георгієва Василя Івановича, Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувача - Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила: визнати неправомірними дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Другий Київський ВДВС Головного ТУЮ в Одеській області) Гєоргієва В. І., пов'язані з передачею на реалізацію арештованого майна; зобов'язати державного виконавця зупинити реалізацію арештованого майна: житлового будинку, площею 160,2 кв. м та земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку із забороною (мораторієм) на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що в провадженні державного виконавця Другого Київського ВДВСГоловного ТУЮ в Одеській області Гєоргієва В.І. знаходився на виконанні виконавчий лист № 2-H-2082/2009, виданий 02 лютого 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Марфін Банк» грошової суми в розмірі 28 311,06 доларів США та 5 599,78 грн.
ОСОБА_1 вважала дії державного виконавця Другого Київського ВДВС Головного ТУЮ в Одеській області Гєоргієва В.І. щодо реалізації арештованого майна протиправними, оскільки державним виконавцем було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме: для виконання виконавчого документа на суму 28 311,06 доларів США та 5 599,78 грн звернуто стягнення на майно боржника у загальному розмірі 2 123 012,00 грн (еквівалентно близько 81 000,00 доларів США), що майже в три рази перевищує суму стягнення за виконавчим документом; не виконано вимогу про обов'язкове залучення органів опіки та піклування для забезпечення прав та інтересів дітей; незважаючи на визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна вчинялися дії з реалізації майна; при передачі майна на реалізацію проігноровано той факт, що 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Другого Київського ВДВС Головного ТУЮ в Одеській області Гєоргієва В. І., пов'язані з передачею на реалізацію арештованого майна. Зобов'язано державного виконавця Другого Київського ВДВС Головного ТУЮ в Одеській області Гєоргієва В. І. зупинити реалізацію арештованого майна: житлового будинку, площею 160,2 кв. м та земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .Зобов'язано державного виконавця Другого Київського ВДВС Головного ТУЮ в Одеській області Гєоргієва В. І. повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку із забороною (мораторієм) на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року змінено, виключено з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду посилання на зобов'язання державного виконавця Другого Київського ВДВС Головного ТУЮ в Одеській області Гєоргієва В. І. зупинити реалізацію арештованого майна: житлового будинку, площею 160,2 кв. м та земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки скасовано акт оцінки нерухомого майна та діє заборона (мораторій) на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, правильним є висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дій державного виконавця, пов'язаних з передачею на реалізацію арештованого майна, та зобов'язання державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу.
У липні 2019 року ПАТ «МТБ Банк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.
Заявник посилається на те, що ОСОБА_1 не надано достовірних та достатніх доказів порушень, допущених державним виконавцем при проведені виконавчих дій, що стали б підставою для визнання таких дій неправомірними.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзастосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Частиною четвертою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Ураховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ПАТ «МТБ Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 рокуне має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, за участю: суб'єктів оскарження - державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Георгієва Василя Івановича, Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувача - Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».
Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. О. Кузнєцов
В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко