Ухвала
Іменем України
06 вересня2019 року
м. Київ
справа № 522/17815/18
провадження № 61-16073ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні бабусі з онуком, який проживає окремо від неї,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні бабусі з онуком, який проживає окремо від неї.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.
При постановленні ухвали про відкриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою з підстав порушення правил підсудності ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Приморськогорайонного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року та направити справу для розгляду за підсудністю до Стародубського районного суду Брянської області Російської Федерації.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18липня 2019 року ухвалу Приморськогорайонного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року скасовано, направлено справу до Великомихайлівського районного суду Одеської області для розгляду за встановленою підсудністю.
Суд апеляційної інстанції виходив з наявності достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач на час відкриття провадження у даній справі був зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 .
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси.
Заявник, посилаючись на вимоги частини дев'ятої статті 28 ЦПК України, вважає, що вказана справа має бути розглянута за останнім відомим місцем перебування відповідача та місцем його постійної (дистанційної) роботи, тобто в Приморському районі м. Одеси, оскільки місце фактичного проживання ОСОБА_2 у Російській Федерації на час звернення до суду з позовом не було відоме.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на час відкриття провадження у справі (жовтень 2018 року) зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 було: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом з відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні бабусі з онуком, який проживає окремо від неї, підсудна Великомихайлівському районному суду Одеської області.
Доводи представника відповідача про те, що справа підсудна Стародубському районному суду Брянської області Російської Федерації, апеляційний суд визнав безпідставними, оскільки ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання в Україні.
У частині дев'ятій статті 28 ЦПК Українизазначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Виходячи з того, що на час відкриття провадження у даній справі у суду були наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що відповідач у встановленому законом порядку зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , твердження ОСОБА_1 про наявність підстав для застосування положень частини дев'ятої статті 28 ЦПК України є помилковими.
За правилами частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом.
Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні бабусі з онуком, який проживає окремо від неї.
Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. О. Кузнєцов
В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко