печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38437/19-к
06 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12018110040000293 від 08.02.2018 року, прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуваннямі підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте слідчим подано письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110040000293 від 08.02.2018 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактом у таємного викрадення чужого майна в особливо великих розмірах з правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого в особливо великих розмірах.
Під час досудового розслідування потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявлено цивільний позов на суми 55 500 000 грн.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 167056383 від 17.05.2019 право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.11.2018 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , який являється батьком дружини ОСОБА_4 також із вказаного витягу встановлено, що з 07.07.2017 по 21.11.2018 власником вказаної квартири був підозрюваний ОСОБА_4 також будучи допитаною в якості свідка попередня власниця вказаної квартири ОСОБА_9 , показала що безпосередньо розраховувався та придбавав вказану квартиру саме ОСОБА_4 .
Відповідно до відповіді Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції у Київській області Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану № 2729/16.28-28 від 28.11.2018, ОСОБА_4 21.12.1990 вступив у шлюб 26.08.2017 із ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції у місті Києві Печерського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 426/15.8-09 від 05.02.2019, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Орган досудового розслідування зазначає, що вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 з метою приховати придбане майно придбане за кошти здобуті злочинним шляхом, у вигляді квартири за вказаною вище адресою, перереєстрував право власності на свого тестя ОСОБА_8 .
Прокурор вказує, що метою накладення арешту на вилучене майно є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що визначено пунктами 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на нежитлове приміщення з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 167056383 від 17.05.2019 належить ОСОБА_8 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1