Справа №145/451/17
Провадження №1-в/127/525/19
10 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька УВП (№1)» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання в. о. начальника ДУ «Вінницька УВП (№1)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання в. о. начальника ДУ «Вінницька УВП (№1)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_5 22.07.2019 р. відбув половину строку покарання (початок строку - 22.12.2017 р., кінець строку - 22.02.2010 р.). При цьому характеризується позитивно, своєю зразковою поведінкою та добросовісним відношенням до праці довів своє виправлення
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення подання не заперечував.
Засуджений ОСОБА_5 подання установи підтримав та просив його задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_5 був засуджений 06.04.2017 р. Тиврівським районним судом Вінницької області за частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 2 років позбавлення волі на підставі статті 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 14.11.2017 р. Тиврівським районним судом Вінницької області за частиною третьою статті 185 КК, з урахуванням частини четвертої статті 70 КК до 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.12.2017 р. ОСОБА_5 засуджений за частиною першою статті 185 КК, з урахуванням частини четвертої статті 70 КК до 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 357 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зі змісту пункту 1 частини другої статті 539 КПК випливає, що у разі необхідності вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідне клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Відповідно до частини другої статті 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому, зі змісту пункту 1 частини третьої зазначеної статті випливає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.
Разом з тим, порядок умовно-дострокового звільнення осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, регламентований статтею 107 КК.
Як слідує з вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.12.2017 р., злочин, за який ОСОБА_5 засуджений, останній вчинив, будучи неповнолітнім, а відтак питання щодо можливості його умовно-дострокового звільнення слід вирішувати, саме у відповідності до положень статті 107 КК.
Як було встановлено в судовому засіданні, подання в. о. начальника ДУ «Вінницька УВП (№1)» мотивовано зокрема тим, що ОСОБА_5 відбув більше половини призначеного покарання. При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на положення пункту 1 частини третьої статті 107 КК, відповідно до якого умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний злочин.
Таким чином, сукупний аналіз вищезазначених правових норм дає можливість дійти до висновку, що можливість звернення до суду із поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у ОСОБА_5 з'явилась після фактичного відбуття ним саме третини призначеного покарання, тобто після 21.01.2019 р.
Суд також враховує, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання в установі характеризується позитивно, працевлаштований на посаді робітника з обслуговування лазні, приймає участь у виховних заходах та підтримує соціально-корисні зв'язки із рідними. Дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, а також розпорядку дня установи, за що був двічі заохочений. Заходи стягнення до засудженого адміністрацією установи не застосовувались.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому є всі підстави для його умовно-дострокового звільнення.
Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.12.2017 р. умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 5 місяців 12 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Суддя: