Справа № 761/29206/19 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2717/2019 Доповідач - ОСОБА_2
10 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 27.10.2008 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку в розумінні п.3 ч.1, ч. 3 ст. 80 КК України,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 27.10.2008 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку в розумінні п.3 ч.1, ч.3 ст.80 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 9 липня 2019 року, близько 21 години, ОСОБА_7 було доставлено з держави Бельгія на територію Київського слідчого ізолятора. Зважаючи на те, що з 27 жовтня 2008 року по день звернення з клопотанням минуло більше ніж 10 років, апелянт зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.80 КК України закінчився строк давності виконання покарання, а тому просив звільнити ОСОБА_7 від покарання та зобов'язати Київський слідчий ізолятор звільнити його з-під варти.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2019 року у задоволенні вище зазначеного клопотання відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що за змістом до ч.2 ст. 539 КПК України, клопотання про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, або судом, який ухвалив вирок. Оскільки захисником засудженого не надано доказів, які свідчили б, що засуджений відбуває покарання в установі виконання покарань, яка розташована на території міста Києва, а також враховуючи приписи статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та визначено забезпечити розгляд зазначених кримінальних проваджень одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва.
В апеляційній скарзі та у доповненнях до неї, захисник засудженого зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового засідання, оскільки надані в судовому засіданні копії вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 27 жовтня 2008 року та ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 31 серпня 2009 року є такими, що не підтверджені у законний спосіб, оскільки завірені не належним чином. Тому ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання просить скасувати та постановити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 27.10.2008 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку в розумінні п.3 ч.1, ч.3 ст.80 КК України.
Вислухавши думку засудженого та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи та особової справи , колегія суддів приходить до наступного.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 пояснив, що останні 7 років він відбував покарання в Бельгії за злочин, який вчинив на території Бельгії. Після умовно-дострокового звільнення був депортований з країни. 09.07.2019 року після прильоту з Бельгії в аеропорту «Бориспіль» був затриманий та доставлений до Київського СІЗО, де перебуває і зараз.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи на засудженого ОСОБА_7 вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 27 жовтня 2008 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України (а.с. 4-5).
Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2009 року скасовано іспитовий строк, призначений вищевказаним вироком та прийнято рішення про направлення ОСОБА_7 для відбування покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з оголошенням розшуку останнього (а.с. 6-7).
З довідки Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 02 липня 2019 року вбачається, що за інформацією Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва національної, поліції України від 27.06.2019 процедура екстрадиції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Королівства Бельгія в Україну для виконання вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 27.10.2008 року з урахуванням постанови Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31.08.2009 запланована на 09.07.2019 в аеропорту «Бориспіль» о 17.50. Після здійснення прийому ОСОБА_7 буде доставлений до державної установи «Київський слідчий ізолятор» для подальшого виконання вимог вищевказаної вказівки (а.с. 107).
24 липня 2019 року захисник ОСОБА_10 діючи в інтересах ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням щодо звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 27.10.2008 року, що регулюється ст.80 КК України.
Відповідно до п. 14 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України у разі необхідності вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, передбачених п.п.2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, клопотання подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.07.2019 року і до цього часу утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор», яка територіально знаходиться в Шевченківському районі м. Києва.
Враховуючи, що захисник ОСОБА_10 діючи в інтересах ОСОБА_11 звернувся до суду за місцем знаходження Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де на даний час відбуває покарання ОСОБА_12 , суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, що клопотання подано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності.
З врахуванням положень ст.ст.537,539 КПК України, питання пов'язані з виконанням вироку, якщо вони не стосуються суті вироку, розглядаються судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання. Отже отримавши клопотання, суддя мав розглянути його по суті та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог Кримінального процесуального закону.
Допущені судом першої інстанції порушення закону є істотними, які перешкодили суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Оскільки суддею не приймалось рішення по суті за клопотанням захисника ОСОБА_10 діючого в інтересах ОСОБА_11 , то колегія суддів позбавлена можливості у відповідності до вимог п.2 ч.3 ст. 407 КПК України постановити нову ухвалу, тому викладенні в апеляційній скарзі вимоги підлягають задоволенню частково, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 27.10.2008 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку в розумінні п.3 ч.1, ч. 3 ст. 80 КК України - скасувати та призначити новий розгляд клопотання адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4