печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37426/19-к
29 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про порушення прав та свобод підозрюваного, який незаконно утримується під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України,-
17.07.2019 до слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про порушення прав та свобод підозрюваного, який незаконно утримується під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України.
Скарга мотивована тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 42018000000000123.
ОСОБА_6 є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000123 від 22.01.2018 року, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.255, ч. З ст.27, ч.2 ст.122, ч. З ст.27 ч. 2 ст.127, ч.З ст.27, ч.З ст.307, ч. З ст. 209 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2019 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 19.05.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.05.2019 року продовжено строк тримання під вартою та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 мільйонів гривень.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.07.2019 року по справі № 757/34792/19-к продовжено строк тримання під вартою та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 000 000 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 додаткових обов'язків, передбачених п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави. Визначено місце утримання підозрюваного ОСОБА_6 Державну установу “Київський слідчий ізолятор” Міністерства юстиції України.
З листа Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України від 09.07.2019 року № 23/Б-48/36/893 відомо, що 05.07.2019 р. орієнтовно в 16 год. 30 хв. підозрюваного ОСОБА_6 перевезено з ДУ "Київський слідчий ізолятор" (адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 13) до Відділу Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України (адреса: 02000, м. Київ, Печерський район, 02000, м. Київ, провулок Аскольдів, буд. ЗА).
На момент звернення до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваний ОСОБА_6 продовжує утримуватись під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України, що в межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду міста Києва.
Сторона захисту вважає, що тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України є незаконним, порушує право на захист та презумпцію невинуватості, з огляду на наступне.
Тримання під вартою, як вид запобіжного заходу, може бути застосований виключно на підставі судового рішення, в даному випаду - ухвала слідчого судді. Порядок тримання під вартою та порядок виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного закону здійснюється виключно в передбаченому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про попереднє ув'язнення" установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Відділ Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України є ізолятором тимчасового тримання, а тому тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у межах зазначеного відділу можливе лише за умови проведення слідчих дій у порядку передбаченому КПК України.
Сторона захисту доводить до відома слідчого судді, що ніякі слідчі дії відносно підозрюваного ОСОБА_6 та/або за його участю в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 42018000000000123 стороною обвинувачення не проводяться.
Таким чином, перевезення та подальше утримування (наразі більше п'яти діб) підозрюваного ОСОБА_6 у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України є незаконним. Законом не передбачено тримання підозрюваних щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ізоляторах тимчасового тримання, яким є Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України.
Зазначене свідчить про незаконні свавільні дії уповноважених осіб Генеральної прокуратури України та Служби Безпеки України по відношенню до підозрюваного ОСОБА_6 та невиконання ухвали слідчого судді про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сторона захисту вважає, що тримання під вартою ОСОБА_6 у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України, застосування щодо нього спеціальних засобів (наручників) є тиском на підозрюваного, який направлений на примушування ОСОБА_7 надати покази проти самого себе та визнати вину у кримінальних правопорушеннях, які йому інкриміновані - порушення презумпції невинуватості - ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 10 ч. 1. ст. 7, ст. 17 КПК України.
Крім того, незаконне тримання під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України порушує право ОСОБА_6 на захист, оскільки усі 3 (три) кімнати для побачень у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України обладнанні камерами відеоспостереження та звуко-записуючими пристроями - ст.ст. 29, 59 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 13 ч. 1. ст. 7, ст. 20 та п. 3. ч. 3. ст. 42 КПК України.
Застосування спеціальних засобів (металеві наручники) до підозрюваного ОСОБА_6 у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України є порушення ст. 28 Конституції України та ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - заборона катування.
Утримування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України є порушенням порядку виконання ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Утримування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України є порушенням права ОСОБА_6 на свободу, оскільки позбавлення свободи може бути здійснено виключно у порядку, який визначений законом - ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 5 ч. 1. ст. 7, ст. 12 КПК України.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні скаргу підтримали, посилаючись на викладені в ній доводи. Просили скаргу задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо вимог означених у скарзі заперечував, вказав, що необхідність тримання підозрюваного в Відділі Забезпечення Досудового розслідування Служби безпеки України необхідний для проведення слідчих дій.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, заслухавши доводи захисників, підозрюваного та заперечення прокурора приходжу до наступного висновку.
У відповідності до п. 1.4. інструкції про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України затвердженого наказом Служби безпеки України 26.07.2008 N 589, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2008 р. за N 1013/15704 (надалі - інструкція) терміни тримання у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) затриманих і осіб, які тримаються під вартою визначаються відповідно до законодавства України.
Згідно з п.1.5. інструкції спеціально відведене місце для тимчасового тримання (ізолятор тимчасового тримання) забезпечує тримання: осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину; осіб, які тримаються під вартою на термін до 3 діб (якщо їх доставка до слідчого ізолятора (далі - СІЗО) у цей строк неможлива через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть перебувати в спеціально відведеному місці для тимчасового тримання (ізоляторі тимчасового тримання) не більше 10 діб); підсудних (засуджених), які прибули із СІЗО у зв'язку з розглядом справи в суді або проведенням з ними слідчих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України, «Про попереднє ув'язнення» (надалі - закон 2) попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Частиною 3 ст. 1 закону 2 встановлено, що тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 закону 2 підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
пунктом 18 ч. 1 ст. З КПК України, встановлено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає наявними підстави для часткового задоволення скарги та вважає за необхідне зобов'язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України та Службу безпеки України негайно перевести підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державну установу «Київський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 26, 206, 369-372, 582 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про порушення прав та свобод підозрюваного, який незаконно утримується під вартою у Відділі Забезпечення Досудового Розслідування Служби Безпеки України - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України та Службу безпеки України негайно перевести підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державну установу «Київський слідчий ізолятор».
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1