"11" вересня 2019 р.
м. Київ
справа № 755/11480/19
провадження № 2/755/4937/19
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 000,00 грн. з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення з даною заявою до суду і до досягнення дітьми повноліття, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони від зареєстрованого шлюбу мають двоє малолітніх дітей. Однак одруження виявилось невдалим, відповідач не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї та взаємоповагу один до одного. На даний час рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року шлюб між сторонами розірвано, сторони проживають окремо, спільного бюджету не мають та не ведуть спільного господарства, діти проживають разом із позивачем та знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні. Відповідач, будучи особою працездатного віку та не маючи інших утриманців участі у вихованні дітей не приймає, коштів на їх утримання не надає, тому позивач вимушена звернутись з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у судовому порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 18 липня 2019 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від зареєстрованого шлюбу мають двох малолітніх дітей - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 15.01.2009 року, актовий запис № 41, та свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 03.07.2009 року, актовий запис № 1968, свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 15.10.2010 року, актовий запис № 2943. (а.с. 6, 7, 8)
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.01.2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 41, розірвано. (а.с. 10-12)
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Судом встановлено, що на даний час діти проживають разом із матір'ю за місцем її проживання, між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів, відповідач відмовляється у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, які перебувають на повному матеріальному утриманні позивача, що є підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов ОСОБА_1 , що поданий в інтересах малолітніх дітей, які на даний час проживають разом із матір'ю, підлягає до задоволення, та, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд ураховує право позивача щодо примусового стягнення аліментів в судовому порядку в твердій грошовій сумі, за відсутності в матеріалах справи даних про офіційне працевлаштування відповідача, та присуджує відповідачу до сплати аліменти на ім'я позивача на утримання малолітніх дітей у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, тобто по 2 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей, при цьому суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість працевлаштування, не має інших утриманців та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей підлягає до задоволення та присуджує до стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, та на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, з подальшою індексацією аліментів, починаючи з 17 липня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 79, 141, 155, 180-182 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, та на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, з подальшою індексацією аліментів, починаючи з 17 липня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 11 вересня 2019 року.
Суддя: В.І. Галаган