печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39820/19-к
06 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання, в рамках кримінального провадження № 12017100060003528,
У липні 2019 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст. 220 КПК України, яка полягає у не розгляді клопотання від 22.07.2019, у рамках кримінального провадження № 12017100060003528.
У поданій скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважену особу розглянути клопотання від 22.07.2019 в порядку ст. 220 КПК України.
В обґрунтування доводів та вимог скарги ОСОБА_3 зазначає, що ним подано клопотання від 22.07.2019 до Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, про результати розгляду або вирішення поданого клопотання заявник не повідомлявся.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою та представник Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Правило щодо неможливості розгляду скарг за відсутності особи, що подала скаргу передбачає розгляд скарг за обов'язкової участі особи, разом з тим, особа, яка подала скаргу просить розглядати скаргу у його відсутності, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ та заяву ОСОБА_3 , слідчий суддя визнав за можливе перейти до розгляду скарги без участі особи, що подала скаргу в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав до Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві клопотання від 22.07.2019.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
А саме, у ч. 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
У разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання, виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У будь-якому випадку, про результати розгляду клопотання особа, яка заявила його, повідомляється.
Разом з цим, ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Так, у п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38. Рішення ЄСПЛ у справі «Ankerl V. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
Крім того, у п. 134 Рішення ЄСПЛ у справі «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туречинни», п. 75 «Афанасьев проти України», п. 207 рішення у справі «Nada проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
Із змісту скарги ОСОБА_3 , вбачається, що клопотання від 22.07.2019 не було розглянуте, рішення по суті не винесено та не повідомлено заявника про результат розгляду.
Вирішуючи дану скаргу, слідчим суддею в тому числі застосовується один із основоположних принципів засад кримінального провадження як то змагальність сторін, який зводиться до того, що на сторін покладається обов'язок довести ті обставини на які вони посилаються.
Отже, приходжу до висновку про наявність факту бездіяльності, що полягає у не виконанні положень ст. 220 КПК України, а саме не вчинення належних дій стосовно розгляду клопотань.
Аналізуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_3 від 22.07.2019, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303, 306, 307, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання, в рамках кримінального провадження № 12017100060003528 - задовольнити.
Зобов'язати компетентну особу Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12017100060003528 розглянути клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 22.07.2019, у порядку ст. 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1