Справа № 200/6451/19
2/200/3088/19
(заочне)
09 вересня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - Лукінова К.С.
При секретарі Богачова В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вказуючи на те, що 18.08.1979 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований відділом загсу виконкому Ленінської райради народних депутатів, про що складено актовий запис № 1404. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей подружжя немає.
Підставою для розірвання шлюбу з відповідачем є відсутність спільних інтересів, наявність різних поглядів на життя, відсутнє взаємне порозуміння, втрата почуття лобові та поваги один до одного. Подружжя разом не проживає майже 20 років, спільного господарства не ведуть, на думку позивачки шлюб фактично припинив своє існування, подальше збереження сім'ї неможливе та суперечить її інтересам, у зв'язку з чим вона наполягає на його розірванні.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Позивачка направила заяву про розгляд справи в її відсутності, наполягає на задоволенні позову. Відповідач про причини неявки не повідомив, через що справа підлягає заочному розгляду на підставі наявних в ній доказів та документів.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 20.01.1993 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (після шлюбу ОСОБА_1 ).
Згідно матеріалів справи, подружжя не має неповнолітніх дітей.
Суд дійшов до висновку про необхідність задоволення вимог про розірвання шлюбу, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Сторони припинили шлюбні відносини, та в результаті погіршення сімейного життя спільне господарство не ведуть. Таким чином, враховуючи неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження їх сім'ї, шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до ст. ст.105,109-112СК України підлягає розірванню.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги Закон України "Про судовий збір" та ст. ст.141ЦПК України і вважає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Керуючись 258-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18.08.1979 року відділом загсу виконкому Ленінської райради народних депутатів, про що складено актовий запис № 1404.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання зави про розірвання шлюбу в сумі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя К.С. Лукінова