10 вересня 2019 року
м. Київ
справа №522/8217/19
адміністративне провадження №К/9901/22492/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Л.О. Єресько, перевіривши касаційну скаргу адвоката Мунтяна Івана Юрійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Бангладеш ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,
15 травня 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області завернулось до суду з позовом до громадянина ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 17 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями адвокат Мунтян Іван Юрійович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору та належним чином оформленої касаційної скарги із уточненням ім'я скаржника.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, уповноваженою особою за довіреністю отримано ухвалу Верховного Суду від 20 серпня 2019 року - 26 серпня 2019 року.
02 вересня 2019 року через канцелярію суду адвокатом Мунтяном Іваном Юрійовичем, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на позбавлення можливості відповідача працевлаштування в Україні та отримання коштів для існування в зв'язку з його перебуванням у ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування».
Вирішуючи клопотання Мунтяна Івана Юрійовича , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Однак, якщо держава передбачає апеляційне оскарження до суду вищої інстанції, вона має право встановлювати умови такої апеляції, як матеріально-правові, так і процесуальні, як-от: судові збори, часові обмеження, обов'язкове представництво тощо (рішення Європейського суду з прав людини від 12 червня 2006 року у справі "Степенська проти України" (Stepenska v. Ukraine).
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством України порядку і розмірі.
Так, до заяви про усунення недоліків, адвокатом Мунтяном Іваном Юрійовичем, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , не додано доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування», зокрема оформленої належним чином довідки тощо.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обгрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Обґрунтувань наявності обставин передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" клопотання скаржника не містить.
Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав, суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Таким чином, твердження адвоката Мунтяна Івана Юрійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про не можливість сплатити судовий збір за подання даної касаційної скарги не підтверджені ніякими доказами.
За такого правового врегулювання та обставин справи касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Згідно частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Мунтяна Івана Юрійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №522/8217/19.
Касаційну скаргу адвоката Мунтяна Івана Юрійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Бангладеш ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України- повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Л.О. Єресько
Суддя Верховного Суду