06 вересня 2019 року
Київ
справа №620/4162/18
адміністративне провадження №К/9901/21051/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 620/4162/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року касаційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а доводи податкового органу щодо поновлення строку визнано необґрунтованими, скаржнику надано строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Скаржником на адресу суду було направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додано копію службової записки від 11.07.2019 року № 1583/25-01-10-12.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що процедура сплати судового збору органами Державного казначейства України потребує певного часу, отже податковий орган не мав можливості вчасно виконати вимоги сплати судового збору за подання касаційної скарги. На підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що юридичним управлінням ГУ ДФС у Чернігівській області під час підготовки даної заяви, було надіслано службову записку до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності від 11.07.2019 року № 1596/25-01-10-12 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1409,60 грн.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відсутність фінансування для сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Строк було пропущено не з поважних причин, що дає підстави суду визнати наведені скаржником підстави про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження не поважними, а доводи - необґрунтованими.
Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування у найкоротші терміни, оскільки постанова суду апеляційної інстанції проголошена 27 травня 2019 року, а додана службова записка до вищестоящого органу про виділення коштів на сплату судового збору у справі № 620/4162/18 датована 11 червня 2019 року, а касаційну скаргу подано 25 липня 2019 року.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Разом з тим, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції до звернення з касаційною скаргою, є досить тривалим, перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а тому ця обставина не може не бути врахована при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 620/4162/18.
Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження інших підстав пропуску такого строку поважними.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Чернігівській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 620/4162/18.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко