09 вересня 2019 року справа №360/1957/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Ястребової Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року (повне судове рішення складено 27 червня 2019 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1957/19 (суддя в І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Управління), в якому просила суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Управління щодо не нарахування та не виплати державної допомоги по народженню дитини позивачу;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811), тобто 41 280 грн. на рахунок, відкритий в ПАТ «Ощадбанк»;
- зобов'язати Управління подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.08.2018 після отримання довідки тимчасово переміщеної особи разом з дитиною вона намагалася подати заяву про надання допомоги по народженню дитини зі всіма додатками. Позивачем були виконані умови Закону № 2811 та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (далі - Порядок № 1751) в частині надання усіх необхідних документів для призначення допомоги при народженні дитини. Але спеціалісти відповідача, не зважаючи на те, що на прийомі нікого не було, відмовились приймати заяву про оформлення допомоги. Як стверджує позивач, вона зателефонувала на Урядову гарячу лінію та повідомила про цей факт, на що ОСОБА_1 було рекомендовано відправити пакет документів поштою. 03.08.2018 позивач направила заяву поштою, про що свідчить поштова квитанція, однак отримала відповідь, з якої вбачається, що вона прийшла до відповідача не вчасно і мала попередньо записатися на прийом. Такі дії вважає протиправними та такими, що штучно перешкоджають отриманню допомоги по народженню дитини, порушують законодавство шляхом встановлення додаткових умов для оформлення допомоги, отже звернулась з відповідним позовом до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що враховуючи фактичні обставини справи, достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що для призначення виплати допомоги при народженні дитини позивач повинна була особисто звернутись до Управління з відповідною заявою, а наявні докази направлення такої заяви засобами поштового зв'язку взагалі не взяв до уваги.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем висловдено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 03.08.2018 за № 0000590811, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Позивач є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації народжень 08.02.2018 зроблено відповідний актовий запис № 43 та видано Свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 08.02.2018 (а.с.8).
З відомостей, які були надані Міністерством соціальної політики України на виконання ухвали суду від 27.05.2019, вбачається, що за інформацією бази даних Центрального сховища Мінсоцполітики ОСОБА_1 на обліку в органах соціального захисту населення, як отримувач допомоги при народженні дитини, не перебуває (а.с.41).
Листом Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 16.08.2018 № 3336 було повідомлено позивача про те, що 03.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Управління із заявою за призначенням державної соціальної допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 23.05.2005 № 183 «Про впровадження в місцевих органах праці та соціального захисту населення єдиної технології прийому громадян, які звертаються за призначенням усіх видів соціальної допомоги» прийом документів для призначення усіх видів соціальних допомог, компенсацій та пільг в Управлінні здійснюється за попереднім записом.
Попередній запис на прийом до спеціаліста здійснює Координатор прийому як безпосередньо, так і по телефону. Під час попереднього запису Координатор реєструє заявника в макеті-графіку прийому на відповідний день та час прийому (прізвище заявника, первинний чи повторний прийом, номер особової справи), про що повідомляє заявника. При цьому заявникові видається талон-направлення, де зазначено наступна дата прийому. 03.08.2018 графік прийому громадян в Управлінні був розписаний з 8 години 00 хвилин до 14 години 30 хвилин, тому прийняти документи позивача не було можливості. ОСОБА_1 було рекомендовано для призначення соціальної допомоги при народженні дитини особисто звернутись до відповідача за попереднім записом (а.с.13-14).
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2018 позивачем було надіслано до Управління засобами поштового зв'язку перелік документів для призначення допомоги при народженні дитини відповідно до опису вкладення до рекомендованого листа, що підтверджується фіскальним чеком від 03.08.2018 (а.с.15).
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 03.08.2018, позивач просила призначити допомогу при народжені дитини (а.с.36-37).
З матеріалів справи вбачається, що звернення ОСОБА_1 від 03.08.2018 було розглянуто відповідачем та повідомлено позивачу про те, що згідно пункту 43 Порядку № 1751, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто, що підтверджується листом від 15.08.2018 № 2569 (а.с.38).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час розгляду справи судом жодних належних та допустимих доказів особистого звернення позивача до Управління з заявою про призначення виплати допомоги при народженні дитини, складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, позивачем суду надано не було, отже відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, з огляду на таке.
Перевіряючи відповідність закону вчиненої суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах дії, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом, який відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення є Закон 2811.
Відповідно до Закону № 2811 призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини (пункт 2 частини 1 статі 3 Закону).
Статтею 6 Закону № 2811 передбачено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.
Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Відповідно до статті 10 Закону № 2811 допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Згідно зі статтею 11 цього Закону допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом № 2811, визначає Порядок № 1751, зокрема пункти 10-16 цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без електронного цифрового підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі не підписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Пунктом 13 Порядку № 1751, окрім іншого, передбачено, що виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція), визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, структурних підрозділах з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - Управління), які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій.
Пунктом 2.2 Інструкції, зокрема, визначено, що форма заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 року за № 475/26920.
Отже, за системним аналізом вищевказаних норм діючого законодавства слідує, що в цьому випадку для призначення виплати допомоги при народженні дитини, ОСОБА_1 повинна була особисто звернутися до відповідача з заявою, складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики. За результатами розгляду такої заяви орган соціального захисту населення повинен був прийняти відповідне рішення, оформлене протоколом.
Як вже було зазначено судом вище, позивач 03.08.2018 звернулась до Управління з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги та пакетом документів засобами поштового зв'язку, тобто не в порядку та не у спосіб, визначений пунктом 11 Порядку № 1751 та положень Закону № 2811.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, колегія суддів погоджує висновок місцевого суду, що станом на час розгляду справи жодних належних та допустимих доказів особистого звернення ОСОБА_1 до Управління з заявою про призначення виплати допомоги при народженні дитини, складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, позивачем надано не було.
Отже, виходячи з заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернення із заявою про призначення допомоги при народженні дитини до відповідного органу соціального захисту населення у встановлений порядок та спосіб.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд першої дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволені позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 360/1957/19 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 09 вересня 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді Т. Г. Арабей
Л. В. Ястребова