Провадження №2-з/359/83/2019
Справа №359/7438/19
Іменем України
09 вересня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Зубенко В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: обслуговуючий кооператив «Заміський клуб» про захист прав споживача шляхом зобов'язання укласти договір, -
В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, якою просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку ПрАТ «Київобленерго» вчинити певні дії, а саме: відновити електропостачання до будинку АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказала на те, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за її позовом до ПрАТ «Київобленерго» про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії. Так, між ОК «Заміський клуб» та ПрАТ «Київобленерго» укладені договори про постачання електричної енергії та про розподіл електричної енергії. В свою чергу, між ОСОБА_1 та ОК «Заміський клуб» був укладений договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій. На виконання цього договору ОСОБА_1 щомісячно оплачує вартість витрат електроенергії за показаннями лічильника, які встановлені в будинку, на користь ОК «Заміський клуб», який в подальшому розраховується з постачальником електроенергії. Незважаючи на це, 22 липня 2019 року ПрАТ «Київобленерго», в особі Бориспільського районного підрозділу, припинило постачання електроенергії до кооперативу, внаслідок чого будинок заявника та інші будинку кооперативу залишились без електроенергії. Тому права заявника як споживача порушені у зв'язку з відключенням електроенергії. З огляду на це, ОСОБА_1 вважає, що ПрАТ «Київобленерго» добровільно не бажає відновити її порушені права. Тому одним із заходів щодо надасть можливість реально захистити права заявника та забезпечить виконання можливого рішення суду є встановлення обов'язку відповідачу вчинити певні дії.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала подану заяву та наполягала на її задоволенні.
Інші учасники цивільного процесу у судове засідання не з'явилися. Їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання про забезпечення позову.
Заслухавши пояснення заявника та дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з п.3 ч.1 та ч.3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом встановленням обов'язку вчинити певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та ПрАТ «Київобленерго» виник спір з приводу ухилення останнього від укладення індивідуально договору на постачання електричної енергії до житлового будинку, що в свою, чергу зумовлене відсутністю узгодження проектної документації внутрішнього електропостачання житлового масиву, а також наявністю заборгованості за послуги з електропостачання.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 жовтня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно акту про збереження пломб вузла обліку №074603 від 22 липня 2019 року та наряду на відключення від 19 липня 2019 року вбачається, що об'єкт споживача - ОК «Заміський клуб», а саме електролічильник РУ-0,4 ТП з заводським номером 63102819 був відключений з 22 липня 2019 року від мережі електропостачання за несплату заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 421355 гривень 17 копійок.
Разом з цим, суд критично сприймає твердження заявника з приводу необхідності вжиття запропонованого нею заходу забезпечення позову з метою ефективного захисту та оновлення її порушених прав та інтересів.
Оскільки, заявником не зазначено, а судом не встановлено обґрунтованих обставин, які б підтверджувалися належними доказами та свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому, утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.
У відповідності до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Так, в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказала, що 22 липня 2017 року житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить їй, був відключений від мережі електропостачання. Тоді як в акті про відключення за несплату зазначено лише назва точки обліку, місце прибору та інформацію про лічильник. У зв'язку з цим, що суддя об'єктивно позбавлений можливості перевірити ту обставину, що згідно акту про відключення від 22 липня 2019 року від мережі електропостачання був відключений саме вказаний житловий будинок. Зокрема, в акті в графі споживач замість ОСОБА_1 зазначений ОСОБА_2 .
За правилами ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зокрема, згідно п.84 ч.1 ст.1 та ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу;
Таким чином, у випадку задоволенням заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд фактично передчасно вирішить питання по суті позовних вимог, зокрема щодо підключення житлового будинку, який належить позивачу, до мережі електропостачання, яке має відбуватися виключно на договірних засадах між споживачем та електропостачальником.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2 ст.149, п.2 ч.1 та ч.3 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ч.1, ч.5 ст.153, п.3 ч.1 ст.353 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 09 вересня 2019 року.
Суддя В.В. Журавський