Провадження №2-з/359/85/2019
Справа №359/8276/19
Іменем України
06 вересня 2019 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
В вересні 2019 року ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаною заявою, якою просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на кімнату в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказав на те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики грошових коштів від 21 березня 2019 року. За умовами якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 145000 гривень, які останній зобов'язався повернути до 01 травня 2019 року. Проте, ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором позики не виконав до теперішнього часу. Крім цього, ОСОБА_2 не може встановити місцезнаходження ОСОБА_3 , оскільки на телефонні дзвінки він не відповідає. Заявник зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним у зв'язку з тим, що дії ОСОБА_3 є неправомірними, недобросовісними та такими, що суперечать інтересам ОСОБА_2 Тому існує ризик відчуження ОСОБА_3 майна у випадку незадоволення заяви про забезпечення позову.
За правилами ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Тому, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без виклику учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На даний час суд об'єктивно позбавлений можливості перевірити підсудність Бориспільському міськрайонному суду Київської області майбутнього позову ОСОБА_2 Оскільки, вказана обставина підлягатиме ретельній перевірці під час вирішення питання про відкриття провадження.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
До того ж суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ч.3 ст.150 ЦПК України, згідно з яким заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Всупереч цьому, суд позбавлений можливості перевірити співмірність заходів забезпечення позову, які представник заявника ОСОБА_1 просить вжити, відносно ціни майбутнього позову. Оскільки, заява про забезпечення позову не містить відомостей про вартість нерухомого майна, на яке заявник просить накласти арешт. В той час як судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім цього, накладення арешту на кімнату АДРЕСА_2 може призвести до порушення прав інших осіб, які не є учасниками спірних правовідносин.
Оскільки, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №179506890 від 03 вересня 2019 року вбачається, що кімната АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності та частка ОСОБА_3 у цьому нерухомому майні становить 196/1000 часток.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Посилання в заяві лише на неправомірність та недобросовісність дій ОСОБА_3 не може свідчити про ухилення ним від виконання майбутнього судового рішення та не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на ці обставини в сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.27, ч.1 та ч.2 ст.149, п.1 ч.1 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ч.1 ст.153 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський