05 серпня 2019 року м. Рівне №460/870/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Котюбіна А.О.,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
доПриватного акціонерного товариства "Рівнеазот"
про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, -
Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (далі - відповідач, ПрАТ "Рівнеазот") про стягнення з відповідача заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 7294049,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Позивач вказав, що за період з січня по березень 2019 року він виплатив пенсій та нарахував доплату на загальну суму 7294049,73 грн, в тому числі по Списку №1 (пункт "а") - 6141425,24 грн, по Списку №2 (пункти "б"-"з") - 1152624,49 грн. Разом з тим, відповідач у встановлені Законом строки борг не сплатив. З наведених підстав, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість на його користь.
Ухвалою від 15.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 26.04.2019 позивачу повернуто надміру сплачений судовий збір в сумі 90200,75 грн.
Ухвалою від 06.05.2019 за клопотанням позивача йому продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк, позивач недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою від 31.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Відповідач позовних вимог не визнав, подавши відзив на позовну заяву (а.с.11-15 т. 10), в обґрунтування якого вказав, що територіальний орган Пенсійного фонду України з посиланням на положення частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказав на обов'язок ПрАТ "Рівнеазот" відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідач вказав, що в ході перевірки долучених позивачем до адміністративного позову доказів, ПрАТ "Рівнеазот" встановлено наявність недоліків у наданих розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Зокрема, в розрахунках №787/08-02 від 18.01.2019, №2184/08-1 від 15.02.2019, №3409/08 від 15.03.2019, №93/05 від 11.01.2019, №157/06 від 20.03.2019, №787/08-01 від 18.01.2019, №2185/08 від 15.02.2019, №3411/08 від 15.02.2019, які включено до розрахунків сум позову про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а", п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено доплати на загальну суму 170102,25 грн. Однак, на думку відповідача, ні у наданих розрахунках, ні у позовній заяві немає відомостей про причини нарахування вказаних коштів. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог.
Відповідач також вважає, що обов'язок сплати відповідних сум відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій у підприємств, в тому числі у ПрАТ "Рівнеазот" виникає саме з моменту отримання відповідного розрахунку.
Таким чином, на думку відповідача, зважаючи на положення п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які не було надіслано на адресу ПрАТ "Рівнеазот" не є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 72-77 КАС України, та відповідно не можуть слугувати підставою для пред'явлення територіальним органом ПФУ відповідного позову про стягнення грошових сум, визначених у таких розрахунках.
05.07.2019 позивач подав відповідь на відзив (а.с.25-26 т. 10), в якому зазначив, що Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, передбачено дві підстави для донарахування підприємству додаткових витрат понад місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: 1) за новопризначеними пенсіями (за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку; 2) за результатом звірки за попередній період (стягується недоплачена сума).
При цьому, стягнення недоплаченої суми за попередній рік, виявленої за результатами звірки, повинно здійснюватись одноразово, лише у першому поточному місяці року, тобто разом із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень поточного року, що вбачається з приміток з позначкою "**" у додатках №6, №7 до п.6.4 вказаної Інструкції. Друга підстава для стягнення донарахувань за попередні періоди передбачено ч. 3 п. 6.8 Інструкції про порядок обчисленні сплати страхувальниками та застрахованим особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, згідно з якою, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Позивач вказав, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відтак, на думку позивача, у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди. Таким чином, наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідному розмірі підтверджуються відповідними доказами, доданими управлінням до позову.
Протокольною ухвалою від 15.07.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 29.07.2019.
У судовому засіданні 29.07.2019 за клопотанням позивача протокольною ухвалою було замінено первинного позивача Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.07.2019 заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 29.07.2019 судом оголошено перерву до 05.08.2019 на стадії дослідження письмових доказів, про що учасників справи повідомлено належним чином.
У судове засідання 05.08.2019 представник відповідача не з'явився без повідомлень причин.
Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених ч. 2 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість завершити судовий розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" (код ЄДРПОУ 05607824) зареєстроване як юридична особа з 13.11.1995. Основний вид діяльності за КВЕД: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.
В період з січня 2019 року по березень 2019 року Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області сформувало для ПрАТ "Рівнеазот" та надіслало на його адресу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) на загальну суму 6141425,24 грн та пунктів "б"-"з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 1152624,49 грн (а.с.9-111 т.1).
У зв'язку з несплатою ПрАТ "Рівнеазот" заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у добровільно відведений строк, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення такої заборгованості.
Суд враховує, що спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1), яка розроблена відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, і в пунктах "а", "б"-"з" частини першої цієї статті.
Також відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.
На дату набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), відповідно до пункту 1 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункту 6.7 Інструкції №21-1).
Таким чином, положеннями законів №1058-IV, №1788-XII, №400/97-ВР та Інструкції №21-1 чітко визначений обов'язок та порядок сплати підприємствами та організаціями фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних вище норм права викладений в постанові Верховного суду від 14.02.2019 у справі №803/993/16, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Суд встановив, що працівникам, які працювали у ПрАТ "Рівнеазот", призначені і виплачуються пільгові пенсії, що підтверджується матеріалами справи: протоколами про призначення пенсії із розрахунками загального страхового та пільгового стажу громадян, а також уточнюючими довідками про підтвердження пільгового стажу, виданими відповідачем.
Суд зауважує, що ПрАТ "Рівнеазот" позову не визнало повністю. Однак, заперечуючи позов, відповідач вказав тільки на те, що органом Пенсійного фонду не обґрунтовано розрахунку суми позовних вимог, позаяк в наданих розрахунках та в позовній заяві відсутні відомості про причини нарахування заборгованості в загальній сумі 170102,25 грн.
Такі доводи відповідача суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.
Дослідженими судом доказами підтверджено, що на виконання вимог п.6.4 Інструкції №21-2, органом Пенсійного фонду на адресу ПрАТ "Рівнеазот" були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими визначався розмір щомісячних внесків за період з січня по березень 2019 року.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 6.7 Інструкції №21-2 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відтак, Інструкцією №21-2 чітко визначено, що підприємство зобов'язане сплатити суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в тому числі за період з дати призначення пенсій до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Суд зазначає, що у надісланих відповідачу розрахунках зазначено: дату, з якої особі призначено пенсію, місячний фактичний розмір витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який підлягає відшкодуванню з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку.
При цьому, суми понесених позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджуються протоколами про призначення пенсій громадянам із розрахунками загального страхового і пільгового стажу, уточнюючими довідками відповідача про пільговий стаж та витягами із списків на зарахування пенсій, соціальних допомог.
Суд встановив, що суми доплати, які включені позивачем в розрахунок суми позову (а.с.7-8 т.1) відповідають та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.15-26, 34-54, 63, 70, 71-77, 85-91, 92-94, 100-103 т.1).
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що ПрАТ "Рівнеазот" всі наявні в матеріалах справи розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були отримані, у судовому або ж адміністративному порядку не оскаржувались.
За встановлених обставин суд вважає, що досліджені судом розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до вимог Інструкції №21-2 є належною та достатньою підставою для сплати підприємством визначених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а в разі несплати відповідних сум - належним доказом на підтвердження суми заборгованості платника перед Пенсійним фондом. При цьому, жодного доказу на спростування чи заперечення проведеного позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у тому числі й в частині суми доплати, відповідач суду не надав.
За встановлених обставин суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості 7294049,73 грн. Доводи відповідача не спростовують встановлених в ході судового розгляду обставин справи та не дають підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Станом на день судового розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 7294049,73 грн, докази сплати якої відповідач суду не надав.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи. Доводи відповідача не спростовують позовних вимог та не дають суду підстав для їх відхилення. Таким чином, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Підстави для розподілу між сторонами судових витрат відповідно до ч. 2 ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, 7, м.Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 21084076) до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (м. Рівне-17, 33017, код ЄДРПОУ 05607824) про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (м. Рівне-17, 33017, код ЄДРПОУ 05607824) заборгованість по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 7 294 049,73 грн (сім мільйонів двісті дев'яносто чотири тисячі сорок дев'ять грн 73 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 15 серпня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.