Справа № 420/5189/19
09 вересня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування Наказу №884о/с від 18.07.2019 року, зобов'язання поновити на посаді, стягнення моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного Управління Національної Поліції в Одеській області від 18.07.2019 року № 884 о/с;
- зобов'язати Головне Управління Національної Поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області з 18 липня 2019 року;
- стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Одеській області на мою користь моральну шкоду у розмірі - 10000 грн. 00 коп.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.161, 171 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з п.5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
В порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви надано додатки, які не засвідченні належним чином.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує Наказ №884о/с від 18.07.2019 року Головного Управління Національної Поліції в Одеській області. При цьому, оскаржуваний наказ позивач до матеріалів справи не надає та зазначає, що з даним наказом не ознайомлений, дізнався про його існування 15.07.2019 року під час перебування на лікарняному зі слів колег по роботі. Водночас, позивачу відомі і дата і номер оскаржуваного наказу. Отже, строк на оскарження вказаного наказу закінчився 16.08.2019 року. Проте, відповідно до наданого позивачем листка непрацездатності, позивач перебував на лікарняному саме з 13.08.2019 року по 02.09.2019 року.
В даному випадку неможливо встановити коли саме позивач дізнався про існування оскаржуваного наказу, а тому суд вважає за необхідне зазначити позивачу про необхідність зазначення конкретної дати та надання обґрунтувань стосовно даного питання.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За даним позовом позивач звільнений від спати удового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з в відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Відповідно до позиції Верховного суду у поставної від 28.11.2018 року по справі №761/11472/15-ц позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Враховуючи, що позивачем моральну шкоду заявлено в грошовому еквіваленті, дана позовна вимога відноситься до вимог майнового характеру.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції від 01.01.2019 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач повинен надати до суд докази сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за вимогу майнового характеру.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином засвідчених додатків до позовної заяви, зазначення конкретної дати та надання обґрунтувань стосовно дати, коли позивач дізнався про порушення його прав Наказом №884о/с від 18.07.2019 року, доказів сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування Наказу №884о/с від 18.07.2019 року, зобов'язання поновити на посаді, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин