ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
05 вересня 2019 року Справа № 923/440/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" (м. Херсон),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспеціндустрія" (м. Херсон),
про стягнення 525 031 грн. 64 коп.,
за участю представників:
позивача - Кулік В.М., адвокат, ордер серії ХС № 53997 від 18.06.19 р.;
відповідача - Доценко К.С., адвокат, ордер ХС № 106460 від 13.06.19р.
Позивач 31.05.2019 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача суму авансу у розмірі 472 500 грн. за договором від 09.07.2018 та пеню у розмірі 52 531 грн. 64 коп.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 18 червня 2019 року о 15:30.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався з 18.06.19 до 14 години 00 хвилин 15.08.19, відповідна ухвала суду занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 18.06.19.
Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 18.06.19, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 15.08.19, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 05.09.19 об 11 годині 30 хвилин.
У судовому засіданні 05.09.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:
9.07.16 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання робіт;
13.07.18 року, згідно виставленого рахунку від 10.07.18 року, платіжним дорученням № 1734, відповідачу була перерахована авансом вся сума, передбачена п. 2.1 договору в розмірі 472500 грн.;
згідно п. 1.2 строк виконання робіт за договором складає 45 робочих днів з моменту отримання авансу у відповідності до п 2.3 договору, термін виконання робіт сплив 28.08.18 року, до теперішнього часу Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором;
таким чином, на думку позивача, у відповідача виникло зобов'язання що до повернення авансу;
згідно з п. 5.1 договору за не дотримання строку виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, за розрахунком позивача розмір пені, нараховано з 28.08.18 (дата прострочення Виконавця) по 19.12.18, до відмови позивача від договору, та становить 52531грн.64коп.
Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на наступні обставини:
за своїм характером укладений договір є договором про проведення проектних робіт і виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, оскільки передбачає підготовку та узгодження технічної документації;
у зв'язку з цим взаємовідносини сторін, на думку відповідача, окрім умов укладеного договору, мають регулюватись також і положеннями параграфу 4 глави 61 ЦК України «Підряд на проектні та пошукові роботи», та глави 62 ЦК України «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;
відповідно до вимог ч. 1 ст. 888 ЦК України Замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації;
відповідно до вимог ст. 898 ЦК України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;
як стверджує відповідач, після укладення договору від 09 липня 2018 року відповідач неодноразово пропонував позивачу надати інформацію та відомості, необхідні для підготовки та узгодження технічних умов, здійснення обгрунтувань окремих пунктів технічних умов, в тому числі і в листі-пропозиції від 27.03.2019 р., але кожного разу витребувані документи на інформацію позивач не надавав, в тому числі на виконання вимог ст. ст. 888, 898 ЦК України, не було надано, в першу чергу, і технічне завдання на виконання робіт;
виходячи з наведеного, на думку відповідача, саме з вини позивача ТОВ «Укрспециндустрия» до цього часу не виконані умови договору про підготовку та узгодження технічних умов з ПАТ «Херсонобленерго»;
крім того, як стало відомо відповідачу у позивача взагалі відсутня проектна документація на електричну частину робіт з реконструкції цеху грануляції висівок, без якої неможливо здійснювати належну розробку технічних умов, передбачених договором;
оригінал повідомлення про відмову позивача від договору, наданий позивачем, датований 27.03.2019 р., а в описі вкладення до цінного листа в переліку найменувань передметів зазначено - повідомлення про відмову від договору від 07.05.2019 р.;
крім того, як стверджує відповідач, ним було отримано зовсім інший варіант повідомлення, яке і датовано 07 травня 2019 року, у якому ТОВ «Агропродукт-Херсон» ставить вимогу про повернення повернення авансу лише у сумі 8500 грн., а не 472 500 грн.. як зазначено в додатку до позовної заяви;
ТОВ «Укрспециндустрия» вважає безпідставними посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, оскільки ТОВ «Укрспециндустрия» не надали згоду на розірвання договору № 30 від 09.07.2018 року на виконня робіт і на даний час він продовжує свою дію;
враховуючи, що невиконання робіт за договором № 30 від 09.07.2018 р. обумовлено бездіяльністю замовника (позивача), що полягала у ненаданні відповідачу необхідних для виконання робіт документів, зокрема технічного завдання, що позбавило можливості відповідача розпочати виконання робіт та завершити їх у строки передбачені договором, підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення строку виконання робіт, на думку відповідача, у позивача відсутні.
Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та відповіді на відзив.
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
18.06.19 заява про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив;
27.06.19 відповідь на відзив.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
13.06.19 відзив.
Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський, суд
9.07.18 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" (надалі за текстом рішення - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспеціндустрія" (надалі за текстом рішення - Відповідач) було укладено договір підряду № 30 на виконання робіт (надалі за текстом рішення - Договір) (аркуші справи 8 - 9).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи з підготовки та узгодження технічних умов на приєднання до електричних мереж цілісного майнового комплексу цеха грануляції висівок із комплексом допоміжних приміщень, які знаходиться за адресою: м. Херсон Бериславське шосе, 38-В.
13.07.18 року, відповідно до виставленого відповідачем рахунку від 10.07.18 року, позивач платіжним дорученням № 1734 перераховав авансом всю суму, передбачену п. 2.1 Договору у розмірі 472500 грн. на користь відповідача.
Відповідно до умов п. 1.2 Договору строк виконання робіт за договором складає 45 робочих днів з моменту отримання авансу, у відповідності до умов п. 2.3 договору.
Термін виконання відповідачем робіт сплив 28.08.18 року.
До теперішнього часу відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором.
Як зазначає позивач у позовній заяві, листом від 10.04.2019 року відповідачу було повідомлено позивачем про те, що виконання зобов'язань втратило інтерес для останнього та про відмову позивача від Договору, з вимогою про повернення авансу у сумі 472500,00 грн.
Разом з тим, як обґрунтовано зазначено представником відповідача у відзиві та підтверджено представником позивача під час судового розгляду справи, до позовної заяви позивачем додано «повідомлення про відмову від договору» від 27.03.19 (аркуш справи 12), опис вкладення до цінного листа від 13.05.19 про направлення відповідачу «повідомлення про відмову від договору від 07.05.19» (аркуш справи 11).
Таким чином, відповідачем фактично було отримано інше повідомлення, яке датоване 07 травня 2019 року (аркуш справи 24), копію якого відповідач додає до відзиву.
У вказаному повідомленні від 07 травня 2019 року ТОВ «Агропродукт-Херсон», з посиланням на положення ч. 2 ст. 849 ЦК України та втрату позивачем інтересу до виконання відповідачем робіт за Договором повідомляє останнього про відмову від Договору, а також вимагає повернути аванс, як зазначив представник позивача у судовому засіданні через описку, у сумі 8500 грн., а не 472 500 грн., хоча у тексті повідомлення зазначена остання сума.
ТОВ «Укрспециндустрия» надіслало на адресу позивача - «Відповідь на повідомлення про відмову від договору від 07. травня 2019 року», в якій зазначило, що не погоджуються з розірванням договору № 30 від 09.07.2018 р. про виконання робіт та у випадку ініціювання ТОВ «Агропродукт-Херсон» питань щодо внесення змін або розірвання договору, за наявності для того відповідних підстав, ТОВ «Укрспециндустрия» заявляє про готовність до співпраці та вирішення конфлікту, що склався.
Відповідно до умов п. 5.1 Договору за не дотримання строку виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
За розрахунком позивача (аркуш справи 6) розмір пені, нараховано з 28.08.18 (дата прострочення Виконавця) по 19.12.18, до моменту відмови позивача від Договору, та становить 52531грн.64коп.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що за своїм характером укладений договір є договором про проведення проектних робіт і виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, оскільки передбачає підготовку та узгодження технічної документації, оскільки умови укладеного сторонами Договору передбачають виконання відповідачем робобіт з підготовки та узгодження технічних умов на приєднання, тобто комплексу умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж (відповідно до п. 2.2. Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310), що не є тотожним проведенню проектних робіт і виконанню дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Тому укладений сторонами Договір за своєю правовою природою фактично є договором підряду (ст. 837 ЦК України).
Крім того, аргументи відповідача щодо невиконання позивачем власних зобов'язань за Договором, що на думку відповідача призвело до прострочення останнього, не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки єдини письмовим зверненням відповідача на адресу позивача є «Пропозиція щодо виконання умов договору» від 27.03.2019 р. вих. № 27-01/7 (аркуші справи 21 - 22), надіслана на адресу позивача 27.03.19, тобто вже після спливу передбаченого умовами Договору терміну виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, який сплив 28.08.18 року.
При цьому, судом беруться до уваги положення ст. 530 ЦК України, щодо строку (терміну) виконання зобов'язання у разі, якщо строк (термін) не встановлений у Договорі.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якшо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Тобто законом надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору. Отже, з цих підстав договір може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто в результаті вчинення однією із сторін одностороннього правочину, який тягне цивільно-правові наслідки для обох сторін договору.
Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ІІК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Оскільки замовник на підставі статті 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши підряднику лист-вимогу про розірвання договору підряду, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є припиненим.
Після відмови позивача (замовника) від Договору, на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, листом-повідомленням від 07.05.19, отримання якого не заперечується відповідачем, у останнього, у розумінні ст. 1212 ЦК України, відпала підстава, на якій був отриманий від позивача аванс у розмірі 472500,00грн.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що у позивача відсутня проектна документація на електричну частину робіт з реконструкції цеху грануляції висівок, без якої неможливо здійснювати належну розробку технічних умов, передбачених договором, оскільки вказана обставина спростовується доданими позивачем до відповіді на відзив Технічними умовами (аркуші справи 43 - 48).
За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
За наведених вище мотивів судом не застосовуються наступні норми права, на які посилалися сторони.
Стаття 887 ЦК України, відповідно до якої: «За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.»
Стаття 888 ЦК України, відповідно до якої: «За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.»
Стаття 892 ЦК України, відповідно до якої: «За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.»
Стаття 898 ЦК України, відповідно до якої: «Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний:
видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;
передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;
прийняти виконані роботи та оплатити їх.»
З мотивів, викладених вище судом застосовано наступні норми права.
Відповідно до п. 2.2. Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310: «технічні умови на приєднання - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід'ємним додатком до договору про приєднання та складовою частиною завдання на проектування».
Відповідно до ст. 837 ЦК України: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.»
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ГК України у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка, зі свого боку, має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
повернення виконаного за недійсним правочином;
витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.»
Відповідно до ст. 901 ЦК України: «За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.»
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспеціндустрія" (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Комкова, будинок 89; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 41228932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Бериславське шосе, будинок 38-В; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 33590624) 472500грн.00коп. авансу за договором від 09.07.18 року, 52531грн.64коп. пені, 7875грн.47коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 09 вересня 2019 р.
Суддя Ю.В. Гридасов