06 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/770/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Агрикової О.В., Кравчука Г.А., Іоннікової І.А.,
від 23.07.2019
за позовом Державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство»
до 1. Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, 2. Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, 3. Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області
про стягнення 5 207 658,00 грн,
Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі №906/770/17, призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час підготовки справи до розгляду Суд з'ясував, що Державне підприємство «Радомишльське лісомисливське господарство» звернулося до господарського суду з позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про стягнення 5 207 658,00 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимога Державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення 4 201 310, 72 грн збитків (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), суму яких складають санкції, які нараховані Акціонерним товариством «Українська залізниця» за простій вагонів, які були затримані митницею з порушенням ст. 199 Митного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017 у справі №906/770/17 позов задоволено частково. Суд стягнув з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь Державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» 4 195 351, 23 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України. Відмовлено в позові до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017 у справі №906/770/17 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №906/770/17 судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог в сумі 4 195 351, 23 грн до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.12.2018 передано справу №906/770/17 в порядку виключної підсудності до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №906/770/17 позовну заяву задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» грошові кошти в розмірі 3 413 416, 12 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України. Стягнуто з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на користь Державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» 51 201, 24 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №906/770/17 залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 76 801, 86 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 апеляційна скарга Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №906/770/17 з доданими документами повернена заявнику без розгляду.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду від 23.07.2019 у справі №906/770/17 мотивована тим, що залишаючи апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 року без руху колегія суддів зазначила, що правом на звільнення від сплати судового збору наділяються виключно позивачі за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду та апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 76 801, 86 грн, що останнім зроблено не було.
Системний аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає можливість зробити висновок, що законом чітко встановлені випадки коли заявник звільняється від сплати судового збору або судовий збір не справляється за подання саме апеляційної і касаційної скарг і вільне трактування Закону з проведенням аналогій щодо не справляння судового збору за подання позовних заяв є помилковим.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі №906/770/17 та передати справу на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Подана Відповідачем-1 касаційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника подання Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України, як відповідачем у даній справі, апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по суті заявлених вимог не оплачується судовим збором у порядку і розмірах встановлених Законом України «Про судовий збір», оскільки відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання позовної заяви, з якою звернувся позивач до господарського суду, не передбачено. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №904/2425/18.
Відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Надаючи оцінку доводам скаржника у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2019 у справі №904/2425/18 з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Підпунктами 4, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв?язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги та за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно із частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання:
1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
2) заяви про скасування судового наказу;
3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення;
5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;
7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
9) пункт 9 частини другої статті 3 виключено (згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII);
10) пункт 10 частини другої статті 3 виключено (згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII);
11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
12-1) заяви про видачу обмежувального припису;
13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;
15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
16) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Таким чином, частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» не передбачено підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справах за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Крім того, у даній справі Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 600, 00 грн згідно платіжного доручення №8990 від 31.08.2017 та у розмірі 76 514, 85 грн згідно платіжного доручення №9070 від 08.09.2017.
Водночас згідно постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2019 у справі №904/2425/18, норми Закону України «Про судовий збір» (пункт 13 частини другої статті 3) не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а відтак і за подання апеляційних/касаційних скарг, на судове рішення прийняте по суті заявлених вимог.
Враховуючи принцип рівності усіх учасників судового процесу, колегія суддів у постанові Касаційного господарського суду у справі №904/2425/18 від 06.05.2019 дійшла висновку про те, що подання Головним управлінням Державної казначейської служби у Миколаївській області, як відповідачем у даній справі, апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по суті заявлених вимог, не оплачується судовим збором у порядку і розмірах встановлених Законом України «Про судовий збір», оскільки відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання позовної заяви, з якою звернувся позивач до господарського суду, не передбачено.
Розглянувши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеному у постанові Касаційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №904/2425/18.
З урахуванням наведеного, для формування єдиної правозастосовчої практики, на підставі частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів передає дану справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 234, частиною 2 статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Справу №906/770/17 з касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
О. Кролевець