09.09.2019 м. Дніпро Справа № 904/2530/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Вечірка І.О., Чус О.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 (про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі) (повну ухвалу складено 20.08.2019, суддя Татарчук В.О.) у справі
за позовом Національного банку України, м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,м. Київ
про стягнення заборгованості
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у даній справі відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №757/57102/17-ц.
Не погодившись із згаданою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №757/57102/17-ц.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення не допускається.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 ГПК України.
З огляду на викладене, апеляційний господарський дійшов висновку про те, що зазначена ухвала місцевого господарського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п.24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги заявникові без розгляду.
Керуючись ст.ст. 42, 174, 234, 235, 242, 260 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі № 904/2530/18 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.О. Вечірко
Суддя О.В. Чус