Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 316/468/18 (провадження № 11-458апп19)
24 червня 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 24 червня 2019 року прийняла та призначила до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської ради Запорізької області, Енергодарського міського голови Музики П. О., Енергодарської міської виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Енергодарського міського голови Музики П. О. в частині включення до проекту порядку денного питання розгляду проекту рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Енергодарської міської ради ОСОБА_1 .» без дотримання вимог частин першої, третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо оприлюднення проектів органу місцевого самоврядування, а також з порушенням вимог Регламенту Енергодарської міської ради щодо процедури розгляду проектів рішень;
- визнати протиправною та скасувати постанову Енергодарської міської виборчої комісії Запорізької області від 19 березня 2018 року № 1 «Про визнання обраним депутатом Енергодарської міської ради Запорізької області на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних міських голів 25 жовтня 2015 року в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Енергодарської міської ради Запорізької області ОСОБА_2»;
- визнати протиправною та скасувати постанову Енергодарської міської виборчої комісії Запорізької області від 19 березня 2018 року № 2 «Про реєстрацію депутата Енергодарської міської ради Запорізької області ОСОБА_2, обраного на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних міських голів 25 жовтня 2015 року в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Енергодарської міської ради Запорізької області».
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративний суду від 23 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року, відкрито провадження в справі.
3. Згідно пункту 2 частини першої статті 328 КАС України, якою регламентоване право касаційного оскарження, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
4. Пунктом 5 частини першої статті 294 КАС України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
5. Відповідно до глави другої КАС України адміністративна юрисдикція визначається виходячи з предметної юрисдикції (§ 1), інстанційної юрисдикції адміністративних судів (§ 2) та територіальної юрисдикції (підсудності; § 3).
6. Таким чином оскарження ухвали адміністративного суду про відкриття провадження як в апеляційному так і касаційному порядку допускається виключно з мотивів порушення територіальної юрисдикції (підсудності).
7. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8. В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року обґрунтовуючи свої вимоги тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального прав, що призвело до порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності). Скаржник посилається на те, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 пов'язані із виборчим процесом зазначена справа має розглядатися місцевим загальним судам як адміністративним, а не окружним адміністративним судом.
9. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду своєю ухвалою від 19 листопада 2018 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 24 квітня 2019 року, на підставі частини шостої статті 346 КАС України, передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Частиною шостою статті 346 КАС України визначено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
11. Відповідно до частини четвертої статті 347 КАС України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
12. Частиною шостою цієї ж статті встановлено, що якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
13. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивоване тим, що скаржник обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги вважає, що заявлені позовні вимоги є такими, що пов'язані з виборчим процесом, а тому справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а відтак колегія суддів вважає, що скаржник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення предметної юрисдикції.
14. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
15. Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
16. За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
17. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
18. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
19. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
20. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
21. Частиною першою статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
22. Направляючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не навела жодних обставин які б доводили, що скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій саме з підстав порушення предметної юрисдикції. Окрім того в своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 не підіймає питання порушення судами предметної юрисдикції, а зазначає про неправильне застосування норм статей 20 та 273 КАС України, що призвело до порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності).
23. Враховуючи викладене, оскільки колегія суддів Касаційного адміністративного суду належним чином не обґрунтувала свої мотиви щодо передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду саме з підстав порушення правил предметної юрисдикції та такі підстави явно відсутні з огляду на доводи касаційної скарги та матеріали справи, належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б повернення цієї справи відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду, а не постановлення ухвали про прийняття та призначення її до розгляду.
24. За змістом викладених норм розгляд касаційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження Великою Палатою Верховного Суду взагалі не може здійснюватися.
На моє переконання, прийняття та призначення Великою Палатою Верховного Суду до розгляд справ за ухвалами судів касаційних інстанцій, які не містять належного обґрунтування підстав для передачі такої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду або в яких містять завідомо безпідставні посилання на порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції не відповідає заданню Верховного Суду, спричиняє необґрунтоване затягування строків розгляду справи і може йти всупереч з принципом правової визначеності.
Суддя В. В. Пророк