Ухвала від 06.09.2019 по справі 120/1038/19-а

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

Київ

справа №120/1038/19-а

адміністративне провадження №К/9901/24431/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Рибачука А.І., Саприкіної І.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року

у справі № 120/1038/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Вінницької міської ради

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, позивач подав апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк у 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подачі документу про сплату судового збору

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

22 серпня 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, апеляційний суд виходив з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником отримано 04 червня 2019 року.

У встановлений судом апеляційної інстанції строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, а отже касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положенням п. 2 ч. 2 зазначеної статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12 червня 2019 року у справі №1.380.2019.000359, від 13 червня 2019 року у справі №1340/6135/18 та від 18 липня 2019 року у справі №2155081/18.

Щодо вимог скаржника про скасування рішення Вінницької міської ради від 07 лютого 2019 року, від 19 лютого 2019 року, зобов'язання призначити субсидію та про стягнення з Вінницької міської ради коштів, витрачених на пальне, колегія судів зазначає що, відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального прав. Оскільки вищезазначені вимоги скаржника не були предметом розгляду по суті у суді апеляційної інстанції, тому такі вимоги не можуть бути розглянуті судом касаційної інстанції.

Керуючись п. 5 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 120/1038/19-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді А.І. Рибачук

І.В. Саприкіна

Попередній документ
84077059
Наступний документ
84077061
Інформація про рішення:
№ рішення: 84077060
№ справи: 120/1038/19-а
Дата рішення: 06.09.2019
Дата публікації: 09.09.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо