Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 804/6864/16
адміністративне провадження № К/9901/44761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Панченко О. М., суддів Іванова С. М., Чередниченка В. Є.) від 14 червня 2017 року у справі за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут» Гофман Аліни Олександрівни до Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2016 року учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут» (далі - ТОВ «Побут») Гофман А. О. звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - Покровська РДА), третя особа - ТОВ «Побут», у якій просила:
- визнати протиправними дії державного реєстратора реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області Сучкової Т. Ф. (далі - Держреєстратор) щодо внесення 31 березня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) запису № 12111050034000057 про внесення змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ «Побут», а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;
- скасувати реєстраційний запис до ЄДР запису від 31 березня 2015 року № 12111050034000057 про внесення змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ «Побут», а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;
- зобов'язати відповідача внести запис до ЄДР про скасування запису від 31 березня 2015 року № 12111050034000057 про внесення змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Побут», а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що проведенням державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Побут» з порушенням встановлених законом процедур, відповідач порушив її права та інтереси, як учасника товариства.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою задовольнив позов. Визнав протиправними дії Держреєстратора щодо внесення 31 березня 2015 року до ЄДР запису № 12111050034000057 про внесення змін до установчих документів юридичної особи (ТОВ «Побут»), а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників. Скасував реєстраційний запис у ЄДР від 31 березня 2015 року № 12111050034000057 про внесення змін до установчих документів юридичної особи (ТОВ «Побут»), а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників. Зобов'язав Покровську РДА внести запис до ЄДР про скасування реєстраційного запису від 31 березня 2015 року № 12111050034000057 про внесення змін до установчих документів юридичної особи (ТОВ «Побут»), а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.
При ухваленні такого рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи державну реєстрацію змін статутного або складеного капіталу та складу або інформації про засновників ТОВ «Побут», не дотримався вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців», а тому реєстраційний запис у ЄДР від 31 березня 2015 року № 12111050034000057 внесений незаконно.
Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням апеляційної інстанції, у липні 2017 року Покровська РДА подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року і залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року.
На обґрунтування касаційної скарги Покровська РДА зазначила, що оскаржуване рішення апеляційного суду прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України. При цьому, на думку скаржника, судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, що призвело до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 березня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
10 липня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 вересня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
13 березня 2015 року загальними зборах учасників ТОВ «Побут» затверджено нову редакцію установчих документів товариства (статуту);
31 березня 2015 року представник ТОВ «Побут» Подріз Ю .Л. подала Держреєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства такі документи:
- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, з переліком змін - Зміна відомостей про засновників, учасників юридичної особи та Інші зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з відповідною кількість аркушів третьої сторінки реєстраційної картки форми 3;
- рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу);
- нова редакція установчих документів (два примірники);
- копія квитанції, виданої банком;
- документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;
- копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів.
На підставі поданих документів 31 березня 2015 року Держреєстратор провів державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Побут» (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників) за реєстраційним записом № 12111050034000057.
Вважаючи, що при вчиненні вказаних реєстраційних дій, відповідач порушив її права, як учасника ТОВ «Побут», позивачка звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду постанови суду першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
При вирішенні справи Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією апеляційного суду, і, вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатись ця справа, виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абз. 2 ч. 1 ст. 2 ГПК України).
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є законність внесення відповідачем до ЄДР запису від 31 березня 2015 року № 12111050034000057 про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Побут» (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників).
При цьому, на думку позивачки, така державна реєстрація була проведена відповідачем незаконно у зв'язку з недостовірністю інформації, яка містилася в наданому Держреєстратору Протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Побут» від 13 березня 2015 року № 4. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив її права, як учасника товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, звернення учасника ТОВ «Побут» ОСОБА_1 . до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту її корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження №11-574апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 344/10480/16-а (провадження №11-140апп19).
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
За нормами ч. 3 ст. 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 1 ст. 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю (...) і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених ст. 238 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження в цій справі.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 344, 349, 354, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 лютого 2017 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року скасувати.
Провадження у справі за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут» Гофман Аліни Олександрівни до Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді
А. А. Єзеров
С. М. Чиркін