05 вересня 2019 року
м. Київ
справа №369/4467/17
адміністративне провадження №К/9901/38000/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Саприкіної І. В.,
суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Гавришкіна Віталія Семеновича, Комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до державного реєстратора Гавришкіна Віталія Семеновича, Комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, в якому просив:
- скасувати рішення від 24 січня 2017року № 33531232 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме: будівлю по АДРЕСА_1 .;
- зобов'язати державного реєстратора Гавришкіна С. С. скасувати реєстраційний запис від 19 січня 2017 року № 18672903 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме: будівлю по АДРЕСА_1 н.
Постановою Києво- АДРЕСА_1 районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року і прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 залишити без розгляду. Скаржник посилається на невірне застосування судами норм процесуального права, що стосуються визначення предметної юрисдикції. Зокрема, ОСОБА_1 наголошує, що визнання протиправним рішення державного реєстратора та скасування права власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , стосується його прав на володіння цим будинком. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу про наявність цивільного спору між ним та ОСОБА_2 про усунення перешкод шляхом знесення самовільно збудованої будівлі (справа № 369/10372/16-ц), а тому цей спір є приватноправовим і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Частинами 1, 3 ст. 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд (…) Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд (…)Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70).
Європейський суд з прав людини у п. 44 рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що ч. 1 ст. 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі.
Ураховуючи викладене та зважаючи, що у справі, яка розглядається, однією з підстав оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність передачі справи № 369/4467/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 по суті.
Керуючись ст. 346, 347 КАС України, суд
Справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Гавришкіна Віталія Семеновича, Комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді: А. А. Єзеров
С. М. Чиркін