02 вересня 2019 р.Справа № 520/5105/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Жданюк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.07.19 року по справі № 520/5105/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року;
- зобов'язати Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , страхові виплати за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року негайно після проголошення судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою та перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України в Харківській області як отримувач соціальних виплат з 03.06.2004 року. У відповідь на звернення позивача до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з заявою про надання інформації про підстави не виплати позивачу страхових виплат з моменту взяття на облік відповідачем, отримав лист зі змісту якого вбачається, що постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 05.05.2017 року № 2012/27827/11200/41 “Про припинення щомісячної страхової виплати” з 01.05.2017 року припинено виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у зв'язку накладенням арешту на документи, які надавали право на продовження страхових виплат на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 року. В подальшому, здійснення виплат за заявою позивача продовжено. Також відповідачем вказано, що оскільки кошти за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року не нараховувались, то і заборгованість по ним відсутня. На думку позивача, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України протиправно не здійснено йому нарахування та виплати соціальних виплат, а отже порушено права позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 адміністративний позов задовлено. Скасовано постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 05.05.2017 року № 2012/27827/11200/41 “Про припинення щомісячної страхової виплати”. Зобов'язано Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) страхові виплати за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є громадянином України та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, отриманого 05.02.2004 року та отримує страхові виплати згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки МСЕК від 11.02.2010 серії 2-20 СУ №022431 позивачу встановлено стійка втрата працездатності 60 % та 3 група інвалідності безстроково.
Позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 від 17.10.2018 р.
ОСОБА_1 отримував виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків та за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року страхові виплати позивачу не виплачувались.
Стосовно вказаної вище обставини, позивач 08.04.2019 року через свого адвоката звернувся до відповідача щодо надання інформації про законні правові підстави не виплати страхових виплат з моменту взяття на облік відповідачем.
Листом від 11.04.2019 року №15.02-14/2618 у відповідь на запит представника позивача відповідачем повідомлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2016 року по 30.04.2017 року отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків як внутрішньо переміщена особа з м. Ровеньки Луганської області на підставі особистої заяви до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 05.05.2017 року № 2012/27827/11200/41 “Про припинення щомісячної страхової виплати” ОСОБА_1 з 01 травня 2017 року припинено виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у зв'язку накладенням арешту на документи, які надавали право на продовження страхових виплат на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 року. В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.10.2018 року про продовження раніше призначених виплат постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 07.11.2018 року № 2052/27827/11200/42 “Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати” ОСОБА_1 з 01 жовтня 2018 року продовжено раніше призначену виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втрачено заробітку. Також відповідачем вказано, що оскільки кошти з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року відділенням не нараховувались, заборгованість по ним відсутня.
Не погоджуючись з протиправними діями Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ст. 14 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України з 03.06.2004 року та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, що стався 05.02.2004 року та є отримувачем щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.
Позивач отримував виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові з 01.11.2016 року по 30.04.2017 року на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 12.10.2016 №6326019567, про фактичне місце проживання у м. Харкові.
Відповідно до п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, яка діяла до 01.01.2015 року), у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно з ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, яка діяла до 01.01.2015 року), страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
З 01.01.2015 року зазначені норми встановлені ч. 1, 5, 6 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 77-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці").
Відповідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Як передбачено положеннями п.3 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 року за №6/26451 (надалі - Порядок №20).
Відповідно до п.1 Розділу 3 Порядку №20, особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Судом встановлено, що страхові виплати позивачу припинено постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 05.05.2017 року № 2012/27827/11200/41 “Про припинення щомісячної страхової виплати” з 01.05.2017 року у зв'язку накладенням арешту на документи, які надавали право на продовження страхових виплат, на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 року.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено.
Відповідачем до суду не надано доказів скасування довідки позивача або ж визнання її незаконною.
За особистою заявою позивача страхові виплати відповідачем було поновлено з 01.10.2018 року про що свідчить постанова від 07.11.2018 року № 2052/27827/11200/42 “Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати”.
Відповідачем не надано до суду доказів правомірності дій щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач має беззаперечне право на отримання страхових виплат, як особа, що втратила працездатність від професійного захворювання, з часу первинного призначення страхових виплат.
Норми ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” гарантують позивачу право виплати страхової суми без обмеження протягом будь-якого строку (оскільки інвалідність встановлено безстроково) та не ставлять в залежність від прийняття окремого порядку Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.
Відповідач, припиняючи нарахування та виплату позивачу страхових виплат за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на їх отримання. При цьому, право на отримання страхових виплат є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що судовим розглядом встановлено, що припинення страхових виплат позивачу відбулося на підставі постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 05.05.2017 року № 2012/27827/11200/41 “Про припинення щомісячної страхової виплати”, то з огляду на положення ч.2 ст.9 КАС України суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та скасування такої постанови та належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.05.2017 року по 30.09.2018 року.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати негайно після проголошення судового рішення та заявленого позивачем клопотання про допущення негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 263, п. 1-4 ч. 1 ст. 283 цього Кодексу.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Таким чином, з огляду на обставини того, що присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року по справі № 520/5105/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 06.09.2019 року