1[1]
про повернення апеляційної скарги
05 вересня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року,
Згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України, за якими засуджено до покарання:
- за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цим же вироком, суд зарахував ОСОБА_2 до строку відбування покарання, строк його попереднього ув'язнення з 19 грудня 2017 року до набрання вироком законної сили, згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 2046-VІІІ від 18.05.2017) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а також вирішив інші питання, передбачені п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у тому числі зазначив строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_2 26 липня 2019 року, через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» подав апеляційну скаргу, в якій зокрема просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 146 КК та ч. 4 ст. 187 КК України на шахрайство з перевищенням самооборони та з урахуванням пом'якшуючих його вину обставин застосувати до нього ст. 69 КК України.
Перевіривши подану апеляційну скаргу на предмет її відповідності вимогам закону, зокрема вимогам ч. 2 ст. 396 КПК України, та наявності перешкод для відкриття апеляційного провадження, вважаю, що зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, які її подала, з наступних підстав.
По-перше, незважаючи на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 було повернуто з тих підстав, що її подано до Апеляційного суду м. Києва, який ліквідовано, в той час як наразі, на території м. Києва та Київської області, правосуддя в апеляційному порядку здійснює Київський апеляційний суд, до якого повинен оскаржуватися вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року, про що прямо зазначено у вказаному вироку, обвинувачений ОСОБА_2 , повторно подаючи апеляційну скаргу, знову подав її до Апеляційного суду м. Києва, в якому не можуть розглядатись будь-які апеляційні скарги через те, що такого суду не існує.
По-друге, як прямо передбачено п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вироку суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, копію вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року ОСОБА_2 отримав 16 травня 2019 року, у зв'язку з чим останнім днем для подання апеляційної скарги на вказаний вирок, з урахуванням положень, передбачених ч. 7 ст. 115 КПК України, було 17 червня 2019 року.
Незважаючи на наведені вище вимоги закону та обставин, ОСОБА_2 , після того, як його першу апеляційну скаргу було повернуто відповідно до ухвали судді Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року, повторно подав апеляційну скаргу лише 26 липня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
При цьому, подаючи повторно апеляційну скаргу після закінчення строку, передбаченого законом, обвинувачений ОСОБА_2 не порушує питання про поновлення цього строку, безпідставно вважаючи, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений не був.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За таких обставин, відповідно до вимог, передбачених п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, тобто обвинуваченому ОСОБА_2 , оскільки апеляційна скарга не підлягає розгляду в апеляційному суді до якого вона подана, а саме в Апеляційному суді м. Києва. Крім того апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, а особа, яка її подала ОСОБА_2 , не порушує питання про поновлення цього строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 395, 399 КПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року- повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.
Суддя Київського апеляційного суду
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/824/2835/2019