Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
22-ц/824/10840/2019
м. Київ Справа № 753/10620/18
04 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Желепи О.В.
- Ігнатченко Н.В.
при секретарі - Осінчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Даценко Тетяни Миколаївни на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року, про призначення експертизи, постановлену під головуванням суді Трусової Т.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -
У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя - квартири АДРЕСА_1 , яку просив поділити в рівних частках.
У січні 2019 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому просила здійснити поділ майна шляхом визнання за нею права власності на 9/10 частин квартири та стягнути з ОСОБА_2 компенсацію половини вартості автомобіля в сумі 156 351,00 грн. На обґрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , зокрема послалася на те, що значна частина майнових прав на спірну квартиру була сплачена за рахунок її особистих коштів та коштів отриманих у позику, на підтвердження чого надала розписки датовані 2011 роком.
В підготовчому судовому засіданні 07.06.2019 року представник ОСОБА_2 заявив клопотання про проведення експертизи, в якому просив з метою визначення абсолютного часу виконання рукописних записів у розписках призначити почеркознавчу експертизу розписок, наданих ОСОБА_1 , призначити експертною установою -Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, та визначити наступні питання: - чи виготовлений рукописний текст на розписках у той час, якими датовані ці документи?; - у який період часу був виконаний рукописний текст у розписках?; - в один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти у розписках? На обґрунтування клопотання про призначення у справі експертизи посилався ймовірну фальшивість наданих ОСОБА_1 розписок.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року призначено у справі технічну експертизу давності документів, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1. Чи відповідає давність виконання розписки ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_3 вказаній у ній даті 18 жовтня 2011 р.?
2. Чи могла розписка ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_3 бути створена не 18 жовтня 2011 року, а у 2018-2019 роках?
3. Чи відповідає давність виконання розписки ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_4 вказаній у ній даті 22 жовтня 2011 р.?
4. Чи могла розписка ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_4 бути створена не 22 жовтня 2011 року, а у 2018-2019 роках?
5. Чи відповідає давність виконання розписки ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_5 вказаній у ній даті 28 жовтня 2011 р.?
6. Чи могла розписка ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_5 бути створена не 28 жовтня 2011 року, а у 2018-2019 роках?
7. Чи відповідає давність виконання розписки ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_6 вказаній у ній даті 31 жовтня 2011 р.?
8. Чи могла розписка ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_6 бути створена не 31 жовтня 2011 року, а у 2018-2019 роках?
9. Чи відповідає давність виконання розписки ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_7 вказаній у ній даті 17 листопада 2011 р.?
10. Чи могла розписка ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_7 бути створена не 17 листопада 2011 року, а у 2018-2019 роках?
11. Чи відповідає давність виконання розписки ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_8 вказаній у ній даті 17 листопада 2011 р.?
12. Чи могла розписка ОСОБА_1 про одержання грошей в борг від ОСОБА_8 бути створена не 17 листопада 2011 року, а у 2018-2019 роках?
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року про призначення експертизи та зобов'язати суд поновити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду постановлена без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права. Зазначала, що в судовому засіданні представник ОСОБА_2 заявив про ймовірну фальсифікацію розписок, наданих на обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та клопотав про проведення почеркознавчої експертизи. Проте, всупереч зазначеному, судом призначено технічну експертизу, тоді як технічна експертиза документів - це дослідження реквізитів документів, друкарських форм та матеріалів документів, а необхідність у проведенні технічної експертизи документів виникає коли з'являється сумнів у достовірності документу, тобто допускається припущення, що у документі після підписання вносилися зміни або документ створений за допомогою монтажу.
Вказувала на те, що представником ОСОБА_1 зазначалося, що встановити дійсність надання позик вказаних у розписках, можливо показами осіб від імені яких надавалися позики, які можуть бути допитані в суді як свідки. Проте всупереч ст. 103 ЦПК України, судом залишено без уваги можливість встановлення фактичних даних іншими засобами доказування, а саме показами свідків.
02 серпня 2019 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ОСОБА_2 адвокат Руденко В.Б. просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року без змін. Зазначав, що з метою встановлення істини у справі та визначення абсолютного часу виконання рукописних записів у розписках ОСОБА_9 було подано клопотання про призначення експертизи, яка з технічних причин була іменована його представником як «почеркознавча», хоча насправді питання, які були запропоновані суду на розгляд експертів стосувались абсолютного часу виконання записів у розписках та були взяті з п. 3.4.2 переліку питань для технічної експертизи документів, запропоновані у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. З огляду на зазначене, вважав доводи апеляційної скарги про те, що судом було призначено технічну експертизу всупереч заявленої представником ОСОБА_2 - почеркознавчої є необґрунтованими. При цьому судом під час розгляду клопотання неодноразово роз'яснювалося відповідачу ОСОБА_1 всі нюанси, перспективи для справи та можливі наслідки подання та наполяганні на дослідженні як речових доказів розписок про отримання грошових коштів. Крім цього вважав, що ухвала суду про призначення експертизи постановлена з дотримання норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її.
Представник ОСОБА_2 адвокат Руденко В.Б. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Призначаючи у справі технічну експертизу давності документів, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для призначення такого виду експертизи, оскільки з огляду на підстави зустрічного позову вказана обставина має значення для справи і для її з'ясування необхідні спеціальні знання в галузі технічної експертизи документів.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Враховуючи зазначене, під час вирішення клопотання учасника справи про призначення експертизи суд першої інстанції сам визначає питання, на які експерт має надати відповідь.
Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 основними завданнями експертизи матеріалів документів є, зокрема, визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах. Орієнтований перелік вирішуваних питань: Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ?; У який період часу був виконаний рукописний текст у наданому документі?; В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в наданих документах?; Чи в один період часу були виконані рукописні текст та підпис у наданому документі?.
Оскільки, у ОСОБА_2 виникли сумніви щодо часу виготовлення рукописних розписок, які були надані ОСОБА_1 в якості письмових доказів на підтвердження зустрічних вимог, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив у справі технічну експертизу давності документів (розписок).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом в супереч заявленому клопотанню представника ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи, призначено технічну експертизу документів, тоді як технічна експертиза документів - це дослідження реквізитів документів, друкарських форм та матеріалів документів, а необхідність у проведенні технічної експертизи документів виникає коли з'являється сумнів у достовірності документу, тобто допускається припущення, що у документі після підписання вносилися зміни або документ створений за допомогою монтажу, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на обґрунтування зустрічних позовних вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 посилалася, зокрема, на те, що значна частина коштів за спірну квартиру була сплачена за рахунок її особистих коштів та коштів, які вона отримала у позику, на підтвердження чого надала розписки, датовані 2011 роком.
Представником ОСОБА_2 заявлено про те, що додані ОСОБА_1 до зустрічного позову викликають обґрунтований сумнів з приводу їх достовірності та вважаються позивачем підробленими документами. Посилаючись на наведене, з метою визначення абсолютного часу виконання рукописних записів у розписках, просив призначити у справі почеркознавчу експертизу розписок.
Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 основними завданнями експертизи матеріалів документів є, зокрема, визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.
Орієнтований перелік вирішуваних питань:
Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ?;
У який період часу був виконаний рукописний текст у наданому документі?;
В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в наданих документах?;
Чи в один період часу були виконані рукописні текст та підпис у наданому документі?
Відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.
Враховуючи викладене, оскільки у ОСОБА_2 виник сумнів щодо дійсності наданих ОСОБА_1 розписок про отримання коштів, зокрема, щодо їх складеності у 2011 році, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив вид судової експертизи, та питання необхідні для встановлення обставин, які мають значення для справи.
Посилання на те, що представник ОСОБА_2 просив призначити почеркознавчу експертизу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки питання на вирішення експертів, які просив поставити представник ОСОБА_2 стосувалися відповідності давності розписок вказаним у них датам та щодо можливості створення розписок не у 2011 року, а у 2018-2019 роках.
Таким чином, сам по собі факт зазначення представником ОСОБА_2 виду експертизи - почеркознавчу, яку необхідно провести для визначення часу виконання рукописних записів у розписках, не може бути підставою для відмови у задоволенні про призначення у справі експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що представником ОСОБА_1 зазначалося, що встановити дійсність надання позик вказаних у розписках можливо показами осіб від імені яких надавалися позики, які можуть бути допитані в суді як свідки, проте всупереч ст. 103 ЦПК України судом залишено без уваги можливість встановлення фактичних даних іншими засобами доказування, а саме показами свідків, колегія суддів вважає безпідставними, враховую наступне.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищезазначені норми процесуального права, підстави зустрічного позову ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та заперечення ОСОБА_2 щодо обставин, якими обґрунтовуються вимоги зустрічного позову, зокрема, щодо дійсності наданих ОСОБА_1 розписок на підтвердження отримання в позику коштів для придбання квартири, для встановлення яких необхідні спеціальні знання в галузі технічної експертизи документів, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Даценко Тетяни Миколаївни залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2019 року.
Головуючий: Судді: