Справа № 362/2191/19
Провадження № 1-кп/362/307/19
про призначення до судового розгляду
29.08.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12016110140000527 від 02.03.2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником директора ПП «Валжер», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,
15.04.2019 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12016110140000527 від 02.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Ухвалою суду від 18.04.2019 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що дане кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України.
Прокурор також просив обрати щодо ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, посилаючись на наявності достатніх підстав вважати, що відносно обвинуваченого існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду та впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник - ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили суд, призначити даний обвинувальний акт до судового розгляду, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні, вважають, що обвинувальний акт слід призначити до розгляду у судовому засіданні. В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання просили відмовити, оскільки воно є безпідставним та необґрунтованим, що не підтверджується жодним допустимим доказом.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, про необхідність призначення справи до судового розгляду, з огляду на наступне.
Під час підготовчого судового засідання, після з'ясування думки учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, суд вважає, що підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування немає.
Підстав для закриття або зупинення провадження немає. Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Враховуючи думку прокурора, який просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, в яке просив викликати обвинуваченого, потерпілого, а також враховуючи думку обвинуваченого, потерпілого, суд вважає з урахуванням вищевикладеного необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Васильківського міськрайонного суду Київської області, за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого та їх захисників.
Таким чином, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Серед запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України особисте зобов'язання є найменш суворим заходом, який може бути застосований до підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті та недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Відповідно з вимогами ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року по справі №1-28/2017 №1-р/2017, якій зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Проте зміст положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України коли обвинувальний акт передається до суду без клопотання прокурора щодо продовження дії цих запобіжних заходів у зв'язку із закінченням досудового розслідування, тобто закінченням однієї стадії кримінального провадження та початком іншої стадії - стадії судового провадження.
Крім того, у положеннях частин першої, другої статті 42 КПК України розмежовано поняття "підозрюваний", "обвинувачений (підсудний)" у кримінальному провадженні. Водночас частиною першою статті 177 Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.
Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.
Згідно з частиною першою статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев'ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).
У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об'єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною і безумовною підставою для обрання міри запобіжного заходу, а інші посилання прокурора на необхідність обрання міри запобіжного заходу не вказують на наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 382 КК України, що карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк; його вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, а саме те, що він одружений; працює заступником директора ПП «Валжер», а тому має дохід; строк постійного проживання у цій місцевості, компрометуючих матеріалів на ОСОБА_6 прокурор не володіє і суду надано не було, те, що він раніше не судимий, у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлявся, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Прокурором, окрім того, не підтверджено можливість ОСОБА_6 незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки потерпілий та свідки вже допитувався органами досудового слідства, а отже вплив на них з боку обвинуваченого виключається, доводи прокурора щодо переховування обвинуваченого від суду спростовується тим, що ОСОБА_6 зареєстрований у Васильківському районі та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , крім того досудове слідство тривало з 2016 року, а обвинувачений за цей час постійно виконував всі покладенні на нього процесуальні обов'язки на досудовому слідстві та територію свого постійного місця проживання за весь цей час не покидав, а тому відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_6 дієвим буде запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з матеріалів справи не вбачається та жодним чином не доведеним, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора.
Відповідно до ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчинені злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, тому складання органом пробації досудової доповіді є обов'язковим.
Частиною четвертою ст. 314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. В судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не складання досудової доповіді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314-316 КПК України, суд,
Призначити кримінальне провадження №12016110140000527 від 02.03.2016 року за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області на 06 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв.
Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Забезпечити при наявності клопотань право учасників судового провадження на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
У задоволені клопотання прокурора Васильківського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді особистого зобов'язання - відмовити.
Доручити представнику Васильківського міськрайонного відділу філії державної установи (Ценрт пробації) у м. Києві та Київській області Міністерства юстиції України в строк до 23 вересня 2019 року скласти та надати до суду доповідь відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 02 вересня 2019 року.
Суддя ОСОБА_9