Справа № 274/6965/18 Провадження № 2/0274/1161/19
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
05.09.19 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1
доСеменівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області
провизнання права власності,
У грудні 2018 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від05.04.2019 р., яка ухвалою від 06.06.2019 р. була прийнята до розгляду, просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є спадкоємцем, який прийняв спадщину, попереднього власника будинку - ОСОБА_2 , проте у зв'язку з відсутністю документів, які б посвідчували право власності ОСОБА_2 на будинок, їй було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області позов визнала.
Судом з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.07.2003 р. (а. с. 11).
ОСОБА_2 жилий будинок та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на десь смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 18.11.1996 р. (а. с. 12).
Таким чином, зважаючи на статті 524, 525, 527 та 534 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент смерті ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем (за заповітом) останнього є ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 прийняла у відповідності до статті 549 Цивільного кодексу Української РСР спадщину ОСОБА_2 , оскільки 17.11.2013 р. звернулась до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується листом від 08.01.2019 р. Бердичівської держаної нотаріальної контори, інформаційної довідкою від 08.01.2019 р. із Спадкового реєстру (спадкові справи та видрані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 22.10.2004 р. (а. с. 26, 27, 37).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки (спадщина) ОСОБА_2 , у тому числі - права власності останнього.
Між тим, ОСОБА_1 постановою від 04.04.2019 р. № 779/02-31 державного нотаріуса Бердичівської держаної нотаріальної контори Пшеничної Є.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю у неї документа, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на цей будинок (а. с. 53).
Як свідчить технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 19.10.2018 р., цей будинок було побудовано у 1903 р. (а. с. 19 - 22).
З довідок від 17.10.2018 р. № 558 та від 12.12.2018 р. № 632, виданої Виконавчим комітетом Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області випливає, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 (а. с. 15, 16).
Наведене у попередніх трьох абзацах свідчить про те, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте правовстановлюючого документа на нього не оформив (права власності не зареєстрував).
Як вказувалось вище, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджували б право власності ОСОБА_2 на цей будинок, ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , який прийняв спадщину (до якого перейшли права та обов'язки ОСОБА_2 щодо, зокрема, будинку), не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину, що, в свою чергу, перешкоджає оформленню права власності на будинок.
Частиною другою статті 12 Закону України "Про власність", який був чинним на момент прийняття ОСОБА_1 спадщини від ОСОБА_2 , передбачалось, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Зважаючи на зазначене, Суд вважає, що ОСОБА_1 у 2003 р. набула як спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , проте не може оформити за собою це право.
Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 200, 206, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Іванківці, вул. Стадіонна 1, код ЄДРПОУ 04345463) про визнання права власності задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут