ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2019 року № 826/11497/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг" до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Томащук Олени Дмитрівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Максименко Лесі Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва (надалі також - суд) звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» (надалі також - позивач) до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі управління юстиції у м. Києві (надалі також - відповідач-1), Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Томащук Олени Дмитрівни (надалі також - відповідач-2), Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Максименко Лесі Анатоліївни (надалі також - відповідач-3) про визнання протиправним та скасування рішення. Зокрема просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Максименко Лесі Анатоліївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21277719 від 13.05.2015 про припинення іпотеки;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Максименко Лесі Анатоліївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21236788 від 12.05.2015 про припинення обтяжень;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21288289 від 14.05.2015 про припинення іпотеки;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21282597 від 14.05.2015 про припинення обтяжень;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22015483 від 12.06.2015 про припинення іпотеки;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22014859 від 12.06.2015 про припинення обтяжень;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22014429 від 12.06.2015 про припинення іпотеки;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22013979 від 12.06.2015 про припинення обтяжень.
В судовому засіданні, замінено первісного позивача - Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами-2, 3 протиправно вчинено реєстраційні дії. Оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки реєстраційні дії вчинено на підставі підроблених документів.
Відповідачем-1 суду надано письмові заперечення, в яких просить суд відмовити в задоволення позову, як не обґрунтованому.
Відповідач-2,3 не надали суду пояснень чи заперечень на заявлений позов.
Справа вирішується на підставі наявних доказів, отриманих документів на судові запити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив.
28.11.2013 між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір № 55/11/13-К.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору №55/11/13-К, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває Позичальнику, мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1550000,00 доларів США чи еквівалент в гривні по курсу Національного банку України на дату надання кредитних коштів (ліміт кредитування), зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 28.11.2018.
В забезпечення виконання кредитного договору №55/11/13-К між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір (надалі - договір іпотеки № 1).
Відповідно до п.1 договору іпотеки №1, укладеного між ПАТ «Фінбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець), іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю наступне нерухоме майно, а саме:
садовий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1834,2 кв.м, та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Подільського районного суду м.Києва від 19.02.2013 по справі №2607/15545/12 категорія 4. Рішення набрало законної сили 19.03.2013. Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 26.09.2013 реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві за індексним номером 10044040, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 167674080000, номер запису про право власності 2657860 (надалі - нерухоме майно № 1);
земельна ділянка на якій розташований вищезазначений садовий будинок, площею 0,0675 гектарів, кадастровий номер 8 000000000:91:453:0020 , цільове призначення ведення садівництва, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 993151 , виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради 30.01.2009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 224832080385 (надалі - нерухоме майно № 2).
Для забезпечення виконання кредитного договору №55/11/13-К, 29.11.2013 між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір (надалі - договір іпотеки №2).
Відповідно до п.1 договору іпотеки № 2, укладеного 29.11.2013 між ПАТ «Фінбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно, а саме:
садовий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2
Земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 4 договору іпотеки № 2, укладеного 29.11.2013 р. між публічним акціонерним товариством "Фінбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець), предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі, а саме:
садовий будинок належить Іпотекодавцю на підставі Договору про задоволення вимог Іпотеко держателя, посвідченого Морозовою С.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.11.2013 за реєстровим № 12083. Державну реєстрацію прававласності на садовий будинок за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 28.11.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., номер запису про право власності: 3594956, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 225008380000. Згідно вищевказаного Договору садовий будинок загальною площею - 1173,1 квадратних метрів (надалі - нерухоме майно № 3).
земельна ділянка належить Іпотекодавцю на підставі Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченого Морозовою С.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.11.2013 за реєстровим № 12083. Державну реєстрацію права власності на садовий будинок за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 28.11.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., номер запису про право власності: 3594956, Кадастровий номер земельної ділянки 8 000000000: 91 :453:0021, розмір земельної ділянки -0,0738 га (надалі - нерухоме майно № 4).
25.12.2014 між ПАТ «Фінбанк» та ПАТ «Платинум Банк» відповідно до ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України укладено Договір відступлення права вимоги № 20141225-Г. Відповідно до даного договору ПАТ «Фінбанк» відступив, а ПАТ «Платинум Банк» прийняв право вимоги, зокрема за кредитним договором №55/11/13-К.
Також, 25.12.2014 між ПАТ «Фінбанк» та ПАТ «Платинум Банк» у відповідності до ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України укладено Договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами. Відповідно до договору ПАТ «Фінбанк» відступив, а ПАТ «Платинум Банк» прийняв право вимоги за договорами іпотеки №1 та №2. На підставі Договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відповідні записи про заміну Іпотекодержателя.
Тобто, до ПАТ «Платинум Банк» перейшли всі права ПАТ «Фінбанк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 (надалі також - боржник) за кредитним договором № 55/11/13-К та право Іпотекодержателя за договорами іпотеки №1 та №2.
Представником позивача зазначено, що записи, що містилися в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та обтяження/заборони, які були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки № 1 та № 2 з невідомих причин припинені.
Відповідачем-2 прийнято рішення про припинення іпотеки та припинення обтяжень/заборон, що були внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки № 1 та № 2, а саме:
щодо нерухомого майна № 1: до запису № 3579017 (про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно № 1) було прийнято рішення № 21277719 про припинення іпотеки та до запису № 3578678 (про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна № 1) було прийнято рішення № 21236788 про припинення обтяження.
щодо нерухомого майна № 2: до запису № 3577634 (про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно № 2) було прийнято рішення № 2І288289 про припинення іпотеки та до запису № 3578013 (про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна № 2) було прийнято рішення № 21282597 про припинення обтяження.
щодо нерухомого майна № 3: до запису № 3618551 (про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно № 3) було прийнято рішення № 22015483 про припинення іпотеки та до запису № 3618513 (про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна № 3) було прийнято рішення № 22014859 про припинення обтяження.
щодо нерухомого майна № 4: до запису № 3618575 (про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно № 4) було прийнято рішення № 22014429 про припинення іпотеки та до запису № 3618563 (про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна № 4) було прийнято рішення № 22013979 про припинення обтяжень.
Позивач зазначає, що підставою для припинення записів про іпотеку та обтяжень є заяви-повідомлення датовані 30.04.2015 за №№593, 594, 578, 579, які видані, ПАТ «Платинум Банк» та підписані ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 02.04.2015 №155, виданою ПАТ «Платинум Банк» та підписаною в.о. голови правління ОСОБА_7
Відповідно до даних заяв-повідомлень представник ПАТ «Платинум Банк» ОСОБА_6 , просить припинити обтяження, щодо іпотеки та заборони відчуження у зв'язку з повним погашенням заборгованості по кредитному договору укладеному 28.11.2013 №55/11/13-К.
В судовому засіданні, представник позивача зазначив, що ОСОБА_6 не є та не був працівником ПАТ «Платинум Банк», а отже не був уповноважений на подання до головного територіального управління юстиції у м.Києві заяв про припинення обтяжень, щодо іпотеки та заборон відчуження.
Крім того, після прийняття рішень державними реєстраторами про припинення обтяжень іпотекою та заборон відчуження, нерухоме майно №1, 2, 3, 4 неодноразово продавалось Іпотекодавцями третім невідомим особам.
Таким чином, відповідачами-2,3 прийнято рішення, що порушують права та законні інтереси позивача, оскільки останніми не було здійснено всіх необхідних дій, що передбачені чинним законодавством України. Наслідком прийняття таких рішень є відсутність забезпечень іпотекою зобов'язань Боржника за кредитним договором № 55/11/13-К перед ПАТ «Платинум Банк».
ПАТ «Платинум Банк» до Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві подано заяву про кримінальне правопорушення та відкрито кримінальне провадження за № 1201610009002075 від 23.02.2016 за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, а саме, щодо злочинних дій невстановлених осіб, які в період часу з травня по червень 2015 року, шляхом подання завідомо підроблених офіційних документів до реєстраційної служби, шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном, яке належить ПАТ «Платинум Банк», а саме: садовий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 1173 кв.м; земельна ділянка, площею 0,0738 гектарів, кадастровий номер 8000000000:91:453:0021 , яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 1834,2 м.кв.; земельна ділянка, площею 0,0675 гектарів, кадастровий номер 8000000000:91:453:0020 , яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Судом зроблено запити щодо витребування з Військової прокуратури Генеральної прокуратури України належним чином завірену копію Висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, проведеної по вдом екземплярам Довіреності №155 від 02.04.2015 ПАТ "ПЛАТИНУМ БАНК" за підписом ОСОБА_7 , що наявний у матеріалах кримінального провадження №12016100090002075 та інформацію чи проводилось експертне дослідження довіреності №155 від 02.04.2015 (екземпляр №1) ПАТ "ПЛАТИНУМ БАНК" за підписом ОСОБА_7 , що наявний у матеріалах кримінального провадження №12016100090002075.
На даний запит, суду надано належним чином засвідчену копію висновку експерта від 03.05.2018 №8-4/481 з якого вбачається, що підпис в графі «ПІДПИС ОСОБА_7 » у довіреності №155 від 02.04.2015 (екземпляр №2) виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. Відбиток печатки «ПЛАТИНУМ БАНК», ідентифікаційний код 33308489, м.Київ, Україна» у Довіреності №155 від 02.04.2015 нанесений не печаткою «Публічне акціонерне товариство * м.Київ * Україна * «ПЛАТИНУМ БАНК» Ідентифікаційний код 33308489», відсутні зразки відбитків якої надані на дослідження.
Листом від 21.03.2019 №26/2-36909-19 також повідомлено про дослідження в рамках кримінального провадження №12016100090002075 довіреності №155 від 02.04.2015 (екземпляру №1) ПАТ «Платинум Банк» за підписом ОСОБА_7 , за результатами якого складено висновок експерта №8-4/2194 від 21.12.2017.
Також, ухвалами суду витребувано від ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС інформацію чи подавався у 2015 році ПАТ "Платинум Банк" звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів щодо громадянина ОСОБА_6 ,; чи нараховував і сплачував у 2015 році ПАТ «Платинум Банк» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за громадянина ОСОБА_6 ; витребувано від ПАТ "Платинум Банк" інформацію чи перебував у трудових відносинах з ПАТ "Платинум Банк" громадянин ОСОБА_6 ; яку посаду згідно штатного розкладу ПАТ "Платинум Банк" та запису в трудовій книжці займав громадянин ОСОБА_6 ; чи видавалися громадянину ОСОБА_6 , два різних примірника довіреності № 155 від 02.04.2015, які підписані в.о. Голови Правління ОСОБА_7; витребувано у ГУ Національної поліції у м. Києві інформацію щодо проведених слідчих дій для встановлення справжності заяв-повідомлень про припинення іпотеки та заборони обтяжень № 579 від 30.04.2015, № 578 від 30.04.2015 поданих Державній реєстраційній службі м. Києва громадянином ОСОБА_6 , та двох різних примірників довіреності № 155 від 02.04.2015, якими уповноважено громадянина ОСОБА_6 . Начальника відділу адміністрування кредитів головного управління ризик-менеджменту ПАТ "Платинум Банк" на вчинення юридично значущих дій від імені ПАТ "Платинум Банк", підписані в.о. Голови Правління ОСОБА_7 ; витребувано у Нижньосірогозького MB УМВС України в Херсонській області інформацію чи звертався до Нижньосірогозького MB УМВС України в Херсонській області громадянин ОСОБА_6 , РНКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Нижньосірогозьким PC УДМС України у Херсонській області 29.03.2013 з приводу втрати або викрадення зазначеного паспорту та у разі такого звернення про результати його розгляду.
Листом від 01.06.2018 №10/4419-Л ПАТ «Платинум Банк» повідомлено, що ОСОБА_6 не перебуває в трудових відносинах з ПАТ «Платинум Банк».
Листом Нижньосірогозького MB УМВС України в Херсонській області від 07.06.2018 №4609/40.1/01-2018 повідомлено, що паспорт громадянина ОСОБА_6 . НОМЕР_7 значиться як втрачений з 05.12.2013.
Листом Пенсійного фонду України від 13.09.2018 №30078/04-32 повідомлено, що в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 відомості стосовно ОСОБА_6 до бази реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не надходили.
Згідно ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Закон, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: І) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Порядок проведення державної реєстрації прав визначено ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та полягає в наступному:
прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Процедура проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 в редакції Постанови Кабінету міністрів України від 23.08.2016 № 553.
Пунктом 1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Аналогічне положення міститься у п.53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.
Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень державними реєстраторами про припинення іпотеки та обтяжень, щодо нерухомого майна № 1, 2, 3, 4 діяв інший Порядок, зокрема: "Порядок державної реєстрації прав на нерухоме та їх обтяжень" затверджений постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013 (надалі - Порядок №868).
Державний реєстратор, відповідно до п.15 Порядку № 868 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
2) повноважень заявника;
3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Зокрема, документами, що підтверджують припинення іпотеки може бути:
документ, який підтверджує факт настання обставин, з якою умови договору чи закону пов'язують припинення іпотеки або договору взагалі, наприклад завершення строку договору, якщо умови договору або закон не передбачає його автоматичну пролонгацію на той самий строк, договір про передання відступного боржником кредитору, яке припиняє основне зобов'язання, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений між боржником та кредитором, договір, який посвідчує спільну згоду сторін на припинення основного зобов'язання тощо;
документ, який посвідчує набуття права власності на предмет іпотеки кредитором, наприклад договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину тощо;
судове рішення про визнання правочину, на підставі якого виникло основне зобов'язання, недійсним, судове рішення про припинення зобов'язання у зв'язку з порушення кредитором його умов тощо;
документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна, та підтверджує факт його знищення.
Відповідно до п.1 пп. 2, 3 та 4 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі якщо: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Таким чином, державними реєстраторами при прийнятті рішень не встановлені безспірні докази виконання зобов'язань Боржника за кредитним договором № 55/11/13-К перед ПАТ "Платинум Банк", не встановлена відповідність документів вимогам закон та їх повнота.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції У країни, його територіальних органів або до суду.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг», задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Максименко Лесі Анатоліївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21277719 від 13 травня 2015 року про припинення іпотеки.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Максименко Лесі Анатоліївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21236788 від 12 травня 2015 року про припинення обтяжень.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21288289 від 14 травня 2015 року про припинення іпотеки.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 21282597 від 14 травня 2015 року про припинення обтяжень.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22015483 від 12 червня 2015 року про припинення іпотеки.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22014859 від 12 червня 2015 року про припинення обтяжень.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22014429 від 12 червня 2015 року про припинення іпотеки.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, індексний номер рішення: 22013979 від 12 червня 2015 року про припинення обтяжень.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій