Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 04 вересня 2019 року (14 год. 30 хв.)Справа № 280/1319/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
27.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2019 №№0000171401, 0000131401, 0000151401, від 08.01.2019 №№0000241306, 0000231306, 0000181401, від 04.01.2019 №0000141401, від 08.01.2019 №0000221306.
Ухвалою суду від 01.04.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 16.04.2019 позивачем до суду надано заяву про усунення недоліків, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.04.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.05.2019.
Підготовче засідання призначене на 20.05.2019 відкладено на 20.06.2019, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та відрядженням головуючого судді.
Ухвалою суду від 20.06.2019 провадження у справі зупинено до 22.07.2019, для надання сторонам додаткового часу для примирення.
Ухвалою суду від 22.07.2019 провадження у справі поновлено.
В підготовчому засіданні 22.07.2019 оголошено перерву до 30.07.2019.
30.07.2019 судом закрито підготовче провадження у справі та оголошено перерву в судовому розгляді справи до 20.08.2019.
В судовому засіданні 20.08.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 28.08.2019.
28.08.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято спірні податкові повідомлення - рішення. Зазначає, що твердження контролюючого органу про те, що позивачем в ході господарської діяльності не було враховано норми «а», «б» підпункту 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є безпідставними. Вказує, що затратна частина продуктів харчування придбаних позивачем для трудової функції та харчування робітників, відповідно до колективного договору, віднесена до собівартості товарів. А відтак вважає, що твердження контролюючого органу про заниження ПДФО, військового збору та податкових зобов'язань з ПДВ безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Також, позивач вказував на те, що контролюючим органом під час прийняття спірних рішень не було дотримано законодавчо встановлених строків для прийняття податкових повідомлень - рішень, що також свідчить про їх протиправність. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень контролюючий орган послався на те, що в ході проведеної перевірки ТОВ «Авангард-Інвест» було встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема встановлено не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 податку з доходів фізичних осіб у сумі 22940,81 грн. з доходу в сумі 104508,04 грн.; не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету в 2016, 2017 та 2018 році військового збору у сумі 1567,62 грн. з доходу в сумі 104508,04 грн.; у податковому розрахунку за формою 1- ДФ за 2 квартал 2017 року допущена помилка: код 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (рнокпп НОМЕР_1 (ознака доходу 101); не подання податкової декларації рентних платежів за І, II та III квартали 2018 року; заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у період з 01.07.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 244 грн.; незареєстровані податкові накладні за період 01.07.2016 по 30.09.2018. Вважає, що зазначені порушення, які знайшли своє підтвердження в ході перевірки, платником податків не спростовано, що свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень - рішень. Також, представник відповідача вказував на те, що контролюючим органом дотримано строків прийняття податкових повідомлень - рішень, з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 №2628-VIII. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 22.11.2018 по 05.12.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Авангард-Інвест», код ЄДРПОУ 32692239, податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено Акт перевірки від 19.12.2018 №785/08-01-14-01/32692239.
Відповідно до висновків Акту перевірки від 19.12.2018 №785/08-01-14-01/32692239 встановлено порушення ТОВ «Авангард-Інвест»:
пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 р.І, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.198.5 ст198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 162012,00 грн.; завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 всього у сумі 292894,00 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 всього у сумі 7273,00 грн., в тому числі: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201, та згідно із п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних: до 60 календарних днів передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначених в таких податкових накладних/розрахунках коригування, що складає 215,01 грн.;
п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме незареєстровані податкові накладні за період 01.07.2016 по 30.09.2018;
п.255.1, п.255.3 ст.255, пп.255.5.1 п.255.5 ст.255, п.257.1, 257.2 пп.257.3.4 п.257.3, п.257.5 ст.257 р.IX Податкового кодексу України, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у період з 01.07.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 244 грн.;
п.49.1, п.49.2, п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, внаслідок не подання податкової декларації рентних платежів за І, II та III квартали 2018 року;
пп.14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), а саме - у податковому розрахунку за формою 1- ДФ за 2 квартал 2017 року допущена помилка: код 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (рнокпп НОМЕР_1 (ознака доходу 101);
пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України - дохід включається до складу загального оподатковуваного доходу платника і підлягає оподаткуванню за ставками п.167.1 ст.167 вищезазначеного кодексу на загальних підставах, з урахуванням п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України, а саме не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 податку з доходів фізичних осіб у сумі 22940,81 грн. з доходу в сумі 104508,04 грн.;
пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету в 2016, 2017 та 2018 році військового збору у сумі 1567,62 грн. з доходу в сумі 104508,04 грн.
На підставі висновків Акту перевірки від 19.12.2018 №785/08-01-14-01/32692239 контролюючим органом прийнято:
податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 №0000171401, яким за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 15100,00 грн. до ТОВ «Авангард-Інвест» застосовано штраф в розмірі 7550,00 грн.;
податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 №0000131401, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 716,70 грн. до ТОВ «Авангард-Інвест» застосовано штраф в розмірі 215,01 грн.;
податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 №0000151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 243018,00 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням - 162012,00 грн. та 81006,00 грн. за штрафними санкціями;
податкове повідомлення - рішення від 04.01.2019 №0000141401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за спецвикористання води на загальну суму 305,00 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням - 244,00 грн. та 61,00 грн. - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення - рішення від 08.01.2019 №0000241306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір» на загальну суму 2352,85 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 1567,62 грн. та 785,23 грн. - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення - рішення від 08.01.2019 №0000231306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 34432,04 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням - 22940,81 грн. та 11491,23 грн. - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення - рішення від 08.01.2019 №0000181401, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за платежем «Рентна плата за спецвикористання води» на загальну суму 510,00 грн.;
податкове повідомлення - рішення від 08.01.2019 №0000221306, яким до позивача застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.
Позивач, не погодившись з правомірністю прийняттям спірних податкових повідомлень - рішень, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 08.01.2019 №0000241306 та №0000231306, суд зазначає наступне.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень - рішень стало твердження контролюючого органу про те, що ТОВ «Авангард-Інвест» протиправно не нараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на операції з безоплатного харчування працівників підприємства.
Судом встановлено, що відповідно до Колективних договорів ТОВ «Авангард-Інвест» на 2015-2017 та 2018-2020, визначено забезпечити триразовим безкоштовним гарячим харчування працівників підприємства, що безпосередньо працюють на виробництві деревного вугілля (пункт 6.10).
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно із підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1. статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Відповідно до пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (п.164.5 ст. 164 ПК України).
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Так, як зазначено вище, додаткове благо у вигляді безкоштовного харчування, крім безоплатного лікувально-профілактичного харчування, включається до загального місячного оподаткованого доходу резидента та є об'єктом оподаткування.
Відповідно до пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відтак, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу.
Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 ТОВ «Авангард-Інвест» виплачено своїм працівникам дохід, як додаткове благо у вигляді виданих безоплатних продуктів харчування, в загальному розмірі 104508,04 грн., у т. ч. у 2016 році - 26300,24 грн. (закуплених у ФОП ОСОБА_1 на суму 22829,20 грн., у ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» на суму 3471,04 грн.); у 2017 році - 51527,93 грн. (закуплених у ФОП ОСОБА_2 на суму 41816,39 грн., у ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» на суму 9711,54 грн.); у 2018 році - 26679,87 грн. (закуплених у ФОП ОСОБА_3 на суму 23328,27 грн., у ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» на суму 3351,60 грн.).
Проте, як встановлено у ході перевірки позивачем із вказаного додаткового блага найманих працівників, не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб, який складає 22940,81 грн., а саме за 2016 рік - 5773,22 грн., за 2017 рік - 11311,02 грн. та за 2018 рік - 5856,56 грн., а також військовий збір на суму 1567,62 грн., оскільки вказані суми є його об'єктом оподаткування.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на абзац 2 підпункту 164.2.17 «б» п.164.2 ст.164 ПК України, оскільки винятки передбачені в зазначеному пункті стосуються, зокрема надання харчування, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів, проте, позивач під зазначені випадки не підпадає, доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 08.01.2019 №0000241306 та №0000231306, якими позивачу, як податковому агенту, визначено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Стосовно правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень від 04.01.2019 №0000171401, №0000131401, №0000151401, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що ТОВ «Авангард-Інвест» у періоді, що перевірявся мало взаємовідносини з ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_2 продукти харчування (хліб, напівфабрикати, бакалію).
Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що в порушення пп.14.1.36. п.14.1 ст.14 р.І, п.189.1 ст.189, пп.«г» п.198.5 ст.198 р.V Податкового кодексу України, позивачем не визначено умовний продаж та не нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основною ставкою на товари (продукти харчування), які використовувались (списувались) при здійсненні операцій, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, на загальну суму вартості їх придбання 15100,00 грн. (без ПДВ).
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пп.«а» п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно п.189.9 ст.189 ПК України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Судом встановлено, що позивачем здійснювалось списання придбаних у ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_2 продуктів харчування (хліб, напівфабрикати, бакалія), які не використані у безпосередній господарській діяльності позивача (код КВЕД 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин), у зв'язку з чим позивач повинен був здійснити по таким операціям нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарів, а також скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по таким операціях.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Як встановлено з акту перевірки ТОВ «Авангард-Інвест» податкові накладні по операціям із списання продуктів харчування податкові накладні на загальну суму ПДВ 15100,00 грн. не складались та в ЄРПН не реєструвались, що свідчить про недотримання вимог статті 201 ПК України.
Також, в Акті перевірки (стор.43) контролюючим органом встановлено порушення позивачем строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної №29 від 28.06.2017, яка фактично зареєстрована 15.08.2017.
Суд зазначає, що відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно п.120-1.1 ст.120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Враховуючи вищевикладене та те, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що не спростовано позивачем під час розгляду справи, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень - рішень.
Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 04.01.2019 №0000141401 та від 08.01.2019 №0000181401, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено та не спростовано позивачем в позовній заяві, що ТОВ «Авангард-Інвест» є платником, зокрема і рентних платежів.
Відповідно до п.255.1 ст.255 ПК України, платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;
суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Згідно п.255.3 ст.255 ПК України, об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Відповідно до пп.255.5.1 п.255.5 ст.255 ПК України, ставки рентної плати за спеціальне використання води встановлюються у таких розмірах: за спеціальне використання поверхневих вод встановлено у таких розмірах: басейни річок, включаючи притоки всіх порядків Дніпра на південь від м. Києва (без Інгульця) у розмірі 55,33 грн. ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів.
Разом з тим, як встановлено в ході проведеної перевірки, позивачем занижено показники за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 244,00 грн., у т.ч. по періодам: І квартал 2018 р. - 18,81 грн., І півріччя 2018 р. - 126,15 грн.; III квартали 2018 р. - 99,04 грн.
Позивачем в ході розгляду адміністративної справи жодним чином не спростовано висновки Акту перевірки в зазначеній частині, що свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 04.01.2019 №0000141401.
Також, суд зазначає, що відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до п.257.1 ст.257 ПК України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Згідно п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи та не спростовано позивачем, ТОВ «Авангард-Інвест» своєчасно не подано до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2018 року, ІІ квартал 2018 року та ІІІ квартал 2018 року, у зв'язку з чим контролюючим органом до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн., а відтак спірне податкове повідомлення - рішення скасуванню не підлягає.
Також, суд вважає правомірним прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 08.01.2019 №0000221306, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.
Відповідно п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Контролюючим органом в Акті перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що у податковому розрахунку ТОВ «Авангард-Інвест» за формою 1- ДФ за 2 квартал 2017 року допущена помилка: код 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (рнокпп НОМЕР_1 (ознака доходу 101).
За таких обставин, у зв'язку із встановленням помилки у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017 року, контролюючим органом правомірно прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 510,00 грн.
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що контролюючим органом порушено встановлені Податковим кодексом України строки прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки така обставина не може бути самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, у разі якщо порушення податкового законодавства знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Авангард-Інвест».
Оскільки судом вирішено відмовити у задовленні позову, то понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Калашник