36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.09.2019 Справа № 917/1382/19
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго”, 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030
до Фізичної особи - підприємця Королецької Тетяни Анатоліївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 10 150,48 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
представники позивача: не з'явився
представник відповідача: не з'явився
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго” звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Королецької Тетяни Анатоліївни про стягнення 10 150,48 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язань за договором № 4648 від 17.01.19 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, у тому числі: 5 083,78 грн. основної заборгованості, 4 952,26 грн. пені, 40,61 грн. З % річних, 73,83 грн. втрат від інфляційних процесів.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Ухвалою від 12.08.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 05.09.19, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Ухвали суду надсилалися учасникам справи рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці відповідної ухвали.
Сторони отримали ухвали, зокрема, відповідач 16.08.19, що підтверджується підписами про вручення на повідомленнях про вручення поштового відправлення.
В судове засідання 05.09.19 представники сторін не з'явилися.
Відповідач відзив на позов, у визначений судом строк, не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території міста Полтави та районів Полтавської області.
17.01.2019 між позивачем (теплопостачальна організація за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за №4648 (далі - Договір).
Згідно п.1 договору ТО бере на себе зобов'язання постачати Т/Е у вигляді гарячої води з метою забезпечення :- опалення приміщення Споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по АДРЕСА_2 нежитлове приміщення (офіс).
Відповідно до п. 22 Договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України “Про теплопостачання” Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.
Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).
Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших осіб встановлені в такому розмірі:
- 1578,62 грн./Гкал (без ПДВ) з 16 серпня 2018 року на підставі постанови НКРЕКП № 404 від 14.06.2018.
- 1566,71 грн/Гкал (без ПДВ) з 28 жовтня 2018 року на підставі постанови НКРЕКП № 239 від 27.02.2018.
- 1329,24 грн/Гкал (без ПДВ) з 01 січня 2019 року на підставі постанови НКРЕКП № 1729 від 10.12.2018.
Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.
Відповідно до п.16 Договору - обсяг теплової енергії, який постачався відповідачу в розрахунковому періоді, визначався позивачем розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів з урахуванням середьомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно Державних будівельних норм України та наведений в п.З Додатку “Розрахунок обсягу Т/Е”, який є невід'ємною частиною Договору. Розрахункове теплове навантаження на опалення приміщення відповідача площею 20,1 м2 становить - 0,001696 Гкал/год.
Факт отримання Споживачем Т/Е фіксується щомісячно Актом приймання - передачі Т/Е, який складається обома сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору.
У разі неповернення Споживачем Акту приймання - передачі Т/Е в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору він, підписаний ТО в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання Споживачу Т/Е.
Відповідно до п. 23 Договору встановлений наступний порядок розрахунків.
Оплата вартості теплової енергії, спожитої на опалення, визначеної розрахунковим способом в п.З Додатку “Розрахунок обсягу Т/Е”, проводиться “споживачем” плановим платежем до кінця поточного місяця.
Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться “Споживачем” до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.
Позивач вказує, що за період січня - квітня 2019 року, за відпущену теплову енергію з 24.10.2018 по 07.04.2019, нараховано до сплати 5 083,78 грн.
В підтвердження вказаного розміру нарахування позивач надав акти приймання - передачі теплової енергії та рахунки на оплату за вказаний період.
Проте, за даними позивача, за вказаний період відповідачем оплат не проводилось.
Таким чином, стверджує позивач, за відповідачем утворилася заборгованість за відпущену теплову енергію в розмірі 5 083,78 грн.
Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 10 150,48 грн. заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язань за договором № 4648 від 17.01.19 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, у тому числі: 5 083,78 грн. основної заборгованості, 4 952,26 грн. пені, 40,61 грн. З % річних, 73,83 грн. втрат від інфляційних процесів.
При вирішенні спору, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію з 24.10.2018 по 07.04.2019 у розмірі 5 083,78 грн.
Доказів, що спростовують вищевикладене, доказів сплати боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 5 083,78 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 26 Договору у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» № 686-ХІ від 20.05.99, а також стягуються 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивачем на підставі п. 26 Договору та ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення з відповідача пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочення платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» - 4 952,26 грн. за період з 15.02.2019 по 06.06.2019 на грошові зобов'язання січня - квітня 2019 року, 3 % річних в сумі 40,61 грн за період з 15.02.2019 по 06.06.2019 на грошові зобов'язання січня - квітня 2019 року та втрати від інфляційних процесів в сумі 73,83 грн. за березень - квітень 2019 року на грошові зобов'язання січня - квітня 2019 року.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").
Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та жодних доказів на спростування викладених у позові обставин суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 5 083,78 грн. основної заборгованості, 4 952,26 грн. пені, 40,61 грн. З % річних, 73,83 грн. втрат від інфляційних процесів є обгрунтовані та підлягають задоволенню.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Королецької Тетяни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 5 083,78 грн. основної заборгованості, 4 952,26 грн. пені, 40,61 грн. 3 % річних, 73,83 грн. втрат від інфляційних процесів та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.09.2019р.
Суддя Киричук О.А.