ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.09.2019Справа № 910/7366/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАМАДАЙ РІТЕЙЛ"
про стягнення 911736,72 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАМАДАЙ РІТЕЙЛ" про стягнення 911736,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки №06/13-1ИФ від 10.06.2013, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 911736,72 грн.
Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.06.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 18.06.2019 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7366/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 5033579 1 отримав 05.07.2019 ухвалу суду від 21.06.2019 про відкриття провадження у справі № 910/7366/19 проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 21.06.2019 про відкриття провадження у справі № 910/7366/19.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищезазначене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
10.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мамадай Рітейл» (покупець) укладено Договір поставки №06/13 - 1 ИФ за умовами якого продавець зобов'язується поставляти товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначається видатковими накладними на кожну поставку. Постачальник гарантує, що на момент передачі товару покупцеві він є єдиним власником товару; товар не перебуває в податковій заставі, в спорі, під арештом, не переданий у заставу і на нього не поширюються права третіх осіб (п. 1.1 - 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1. - 2.6. договору, постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару та здійснити поставку товару. Замовлення покупця повинне містити асортимент та кількість товару, код виробника, код товару та надсилатись у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення. Термін виконання замовлення встановлюється сторонами по домовленості. Передача товару здійснюється на складі покупця або на складі постачальника за взаємною домовленістю сторін. Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної. Ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця в момент передачі товару. Постачальник зобов'язується надати з товаром наступні документи: видаткову накладну ; податкову накладну; належним чином завірені копії сертифікатів та якісних посвідчень, санітарно - гігієнічних висновків; в разі повернення товару - коригування до податкової накладної протягом 3 ( трьох) робочих днів з моменту повернення товару.
Відповідно до п. 5.1. - 5.3. договору, загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару. Товар передається у власність покупцю партіями на підставі відповідних замовлень покупця партією, за даним договором, визнається товар, отриманий за однією накладною. Ціна на товар формується в українській національній валюті - гривні та вказується в видатковій накладній, яка надається постачальником покупцю разом із партією товару.
Відповідно до п. 5.4. договору, оплата партії товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунка - фактури та/або накладної на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару. У випадку існування заборгованості постачальника за іншими договорами укладеними між сторонами, сторони мають право припинити зобов'язання по договору заліком зустрічних вимог відповідно до вимог чинного законодавства та оформлюють цей залік угодою про залік зустрічних вимог, що стає невід'ємною частиною цього договору.
Пунктами 5.5. - 5.6. договору передбачено, що за вимогою однієї з сторін, сторони проводять звірку взаєморозрахунків результати якої оформляють відповідним актом. Акт повинен бути підписаний уповноваженим представником Сторони, що його отримала, у термін десять днів з моменту його отримання , або в такий самий строк повинні бути надіслані письмові мотивовані зауваження. У разі порушення строків, передбачених в п 5.5. договору, акт вважається погодженим сторонами, а суми розрахунків - підтвердженими.
Пунктами 6.1. - 6.4. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання будь - якої із сторін своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона у порядку передбаченому чинним законодавством України відшкодовує іншій стороні всі документально підтверджені у зв'язку з цим збитку. У випадку невиконання або неналежного виконання п. 5.4. договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та проценти за користування чужими грошовими коштами в розрахунку 3% річних, нарахованих на суму грошового зобов'язання за весь період такого користування. У разі, якщо затримка по оплаті товару становить більше 30 календарних днів, покупець зобов'язаний додатково до пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та процентів за користування чужими грошовими коштами виплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. У випадку систематичного ( 2 і більше разів) прострочення оплати товару, постачальник має право припинити постачання товару покупцеві до моменту повного погашення простроченої заборгованості та/або шляхом направлення письмового повідомлення покупцю постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний повернути нереалізований товар постачальнику протягом 15 днів з моменту отримання письмової вимоги постачальника незалежно від строків поставки даного товару. В даному випадку неустойка за прострочення поставок не нараховується покупцем та не сплачується постачальником.
Пунктами 6.7. - 6.8. договору передбачено, що сплата пені та штрафу не позбавляє відповідну сторону від виконання своїх зобов'язань за даним договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється протягом строку позовної давності.
Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається продовженим на один календарний рік і на тих самих умовах, при цьому укладання додаткової угоди не потрібно. Кількість таких продовжень договору є необмеженою.
Відповідно до п. 8.3. припинення дії договору по будь - якій з причин не звільняє сторони від оплати вже виконаних зобов'язань за договором. Сторони зобов'язані провести взаєморозрахунки протягом 15 календарних днів з моменту отримання повідомлення про припинення дії договору однієї із сторін.
Відповідно до доданих позивачем до матеріалів справі видаткових накладних № 4382, № 4383, № 4384 від 27.04.2018 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 40766,03 грн.; за видатковими накладними №5465, №5466, №5467, №5468, №5469, №5470, № 5471, №5474 від 01.06.2018 на суму 89378,06 грн.; за видатковою накладною №5879 від 05.06.2018 на суму 256,32 грн.; за видатковим накладними № 6280 від 15.06.2018 та № 6540 від 22.06.2018 на суму 60698, 78 грн.; за видатковими накладними № 7015, № 7025 від 10.07.2018 на суму 54083,62 грн.; за видатковими накладними № 7405 від 20.07.2018, № 7025, № 7670, №7671, №7672 від 25.07.2018 на суму 54546,67 грн.; за видатковими накладними № 9166, № 9167, № 9168 , № 9169 від 27.08.2018 на суму 60602,65 грн.; за видатковими накладними № 9586, № 9587, № 9588, № 9589, № 9590 від 03.09.2018, № 9936, № 9937, № 9938, № 9939, № 9940, № 9941, № 9942, № 9943 від 12.09.2018, № 10202, № 10203 від 18.09.2018, № 10472 , № 10473, № 10474, № 10475, № 10476, № 10477, № 10478, № 10479, № 10480 від 24.09.2018 на суму 409863,47 грн.; за видатковою накладною № 12071 від 22.10.2018 на суму 99751,55 грн. ; за видатковими накладними № 15500, № 15501, № 15502 від 17.12.2018 на суму 92888,6 грн. На кожній видатковій накладній містяться підписи та печатки уповноважених представників сторін.
Відповідно до актів повернення товару постачальнику № 184 від 22.03.2019 на суму 997,37 грн.; № 304, № 320, № 318, № 319, №326 від 25.03.2019 на суму 23205,19 грн.; № 1442 від 04.03.2019 на суму 446,59 грн.; № 9500 від 07.09.2018 на суму 496,7 грн.; № 316, № 307 від 25.03.2019 на суму 11452,12 грн.; №1441 від 04.03.2019 на суму 169,82 грн. Загалом покупцем було повернуто товару на суму 36767,79 грн. На актах повернення товару постачальнику містяться підписи та печатки сторін.
Відповідно до банківської виписки від 18.01.2019, наданої позивачем ( по рахунку № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Дрім Мейкерс»,) ТОВ «Мамадай рітейл» було перераховано позивачу 35000,00 грн. Призначення платежу : «оплата за продукцію згідно реалізації, в т.ч. ПДВ 20% 5833,33 грн.».
Позивач у позовній заяві додатково зазначає, що даний платіж, а саме 14332,24 грн., було ним зараховано в якості сплати заборгованості за видатковою накладною № 4382 від 27.04.2018. Решта грошових коштів були зараховані в рахунок погашення поточної заборгованості відповідача за іншими видатковими накладними , які не були ним заявлені до стягнення.
Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав.
Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивачем визнано часткову оплату відповідачем вартості товару за видатковими накладними, долученими до матеріалів справи на суму 14332,24 грн, відповідач в спростування даних обставин не надав суду належних та допустимих доказів та не надав доказів в підтвердження оплати товару на більшу суму, ніж визнана позивачем.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується факт постачання позивачем товару на суму 962835,75 грн. в т.ч. ПДВ, з яких відповідачем було повернуто товару на суму 36766,79 грн., та сплачено відповідно до банківської виписки від 18.01.2019 грошові кошти у розмірі 35000,00 грн., з яких зараховано позивачем в якості погашення загальної суми заборгованості ( заборгованості за накладною №4382) 14332,24 грн. Враховуючи пункти 2.5. та 5.4. договору укладеного між сторонами, товар має бути оплачений на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару. Відтак, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов'язань, щодо яких заявлено позов, настав.
Таким чином, заборгованість відповідача з не оплати поставленого товару за договором 06/13 -1 ИФ від 10.06.2013 складає 911736,72 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, станом на день звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена та становить 911736,72 грн. в т.ч. ПДВ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач в спростування, заявлених позивачем обставин не надав жодних доказів погашення заборгованості в розмірі 911736,72 грн. З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамадай рітейл» (04050, м. Київ, вул. Вільгельма Котарбінського, будинок 15, квартира 47 ідентифікаційний код 38703456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 38, к. 12, ідентифікаційний код 37567185) суму боргу у розмірі 911736 (дев'ятсот одинадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 13676 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 05 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко