ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2019Справа № 910/8143/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
справу за позовом фізичної особи-підприємця Шишацької Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) до фізичної особи-підприємця Лебедєва Вячеслава Євгеновича ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів за договором співпраці у розмірі 208211,23 грн.,
Представники сторін:
від позивача: адвокат Скляр Марина Сергіївна (договір про надання адвокатських послуг № 410/1 від 14.05.2019, ордер КС № 572606 від 15.05.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000575 від 28.12.2018);
від відповідача: Лебедєв Вячеслав Євгенович , представник Кубрак Олег Олександрович (довіреність від 02.09.2019, зареєстрована в реєстрі за № 1925)
Позивач - фізична особа-підприємець Шишацька Ірина Володимирівна, звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Лебедєва Вячеслава Євгеновича , в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Лебедєва Вячеслава Євгеновича на користь фізичної особи-підприємця Шишацької Ірини Володимирівни 208211,23 грн., з яких: 159991,00 грн. - сума інвестованих коштів для реалізації та розвитку Проекту згідно умов договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017, 47998,00 грн. - штраф у розмірі 30% від суми інвестованих коштів; 222,23 грн. - штраф у розмірі 3% за прострочення виконання зобов'язання, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з наданням юридичних послуг у сумі 18400,00 грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3123,18 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01.03.2017 між фізичною особою-підприємцем Лебедєвим Вячеславом Євгеновичем та нею укладено договір співпраці № 1/17 та план реалізації проекту, який є невід'ємним додатком № 1 до договору. Предметом даного договору є створення фізичною особою-підприємцем Лебедєвим Вячеславом Євгеновичем (партнер і керівник проекту) та фізичною особою-підприємцем Шишацькою Іриною Володимирівною (партнер та інвестор) інтернет-магазину з метою отримання прибутку. Позивачем передані відповідачу грошові кошти для реалізації проекту згідно умов укладеного договору. Кошти передані згідно актів-розписок приймання-передачі грошових коштів для реалізації проекту згідно договору (№ 1 від 01.03.2017 у сумі 500 доларів США, № 2 від 21.03.2017 у сумі 59000 грн., № 2 від 25.04.2017 у сумі 40000,00 грн., № 4 у сумі 20000 грн.). Також, позивачем для реалізації проекту сплачені кошти у сумі 19311 грн. та кошти у сумі 5000 грн., 3100 грн. Позивачем належним чином виконано умови договору співпраці на суму 146411 грн. та 500 доларів США, що еквівалентно 13580 грн. (курс долара США відносно гривні, який встановлений НБУ станом на 01.03.2017 дорівнює 1 долар США = 27,16 грн.), що в загальному складає суму 159991,00 грн. Проте, відповідачем зобов'язання за договором не виконані, жодних дій для сприяння розвитку проекту та плану його реалізації не вчинено, що є порушенням договору та свідчить про недобросовісність відповідача. Вважає, що відповідач має повернути позивачу суму інвестованих коштів, штраф у розмірі 30% від суми інвестованих коштів в строк до 01.06.2019 включно (25.05.2019 - дата отримання відповідачем досудової вимоги + 7 днів) у розмірі 47998,00 грн. та суму 3 % за користування грошовими коштами за період з 02.06.2019 по 14.06.2019 у розмірі 222,23 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2019 у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначене на 11.07.2019. Також, запропоновано відповідачу у строк, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
В судове засідання 11.07.2019 року з'явилися представник позивача Миколаєнко О.В. та відповідач фізична особа-підприємець Лебедєв В.Є.
Відповідач в судовому засіданні просив надати строк для подання відзиву на позовну заяву, оскільки не отримував копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим не подав до суду відзив на позовну заяву.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем отримано не було, а конверт з копією ухвали суд повернувся до суду із відміткою поштового відділення «інші причини».
Ухвалою суду від 11.07.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.08.2019, запропоновано відповідачу у строк до 12.08.2019 подати до суду відзив позовну заяву, оформлений відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
26.07.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Шишацької Ірини Володимирівни в повному обсязі. В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає, що позивач з 01.03.2017 і по сьогодні не направляла жодних вимог чи претензій щодо подачі відповідачем звітності про реалізацію проекту та щодо використання інвестованих коштів у відповідності до п.п. 3.2., 3.3. договору, оскільки жодних порушень в діях відповідача не вбачалось та не вбачається. Обов'язок по поверненню коштів виникає у відповідача лише у разі порушення ним умов саме п. 5.4. договору. При цьому, зі змісту даного пункту неможливо встановити суть зобов'язання та щодо кого зобов'язання встановлено, з огляду на що вважає, що вказаний пункт договору не слід брати до уваги. Крім того, всі інвестиційні кошти використані на виконання плану реалізації проекту та договору, зокрема: створення логотипу, реєстрація торгівельної марки, створення сайту, дизайн (оформлення), розробка (налагодження та налаштування), купівлі домену для якого не вимагається реєстрація торгівельної марки, пошук постачальників, створення контенту та написання текстів для сайту, наповнення сайту, тестування та розміщення на хостинг, розміщення на хостингу, налаштування аналітики, друк пакетів з логотипом, візиток і т.і., створення акаунтів в інстаграм, фейсбук та гугл+. Також, за умовами договору передбачалося здійснення позивачем фінансування відповідача, що включало в тому числі оплату витраченого відповідачем часу з метою реалізації проекту та виконання договору. Розмір витрат лише по створенню сайту склав 78732,00 грн., розмір витрат по операційній роботі з постачальниками, автоматизації прасів, додаванню контента на сайт, оновлення цін, наповнення сайту, тестування роботи по переносу даних, актуалізації цін, інтеграції E-trade (Elbuz) склав більше 115017,72 грн., розмір витрат понесених у зв'язку з відновленням сайту після критичної помилки склав 14179,76 грн. Загальний розмір робіт по створенню сайту (інтернет-магазину) склав 207929,48 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача й кошти, що не були йому передані на суму 19311,00 грн., що були сплачені нею відповідно до платіжного доручення від 02.08.2017.
07.08.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначила, що згідно п. 2 додатку № 1 до договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017 запуск і налаштування проекту заплановані на травень 2017 року. Дана умова погоджена сторонами, не спростовується відповідачем, а отже відповідач підписуючи додаток № 1 до договору цілком свідомо розумів та розраховував достатню кількість часу, а саме два місяці, для налагодження всіх процесів для запуску та ефективної роботи інтернет-магазину. Відповідач жодного разу не повідомив позивача про постачальників, про будь-яких фізичних осіб-підприємців залучених для здійснення плану реалізації проекту, про існування та залучення яких позивачу стало відомо після отримання відзиву на позовну заяву з додатками. Також зазначила, що договором не передбачено направлення письмових вимог щодо подачі звітності, позивач була впевнена у порядності та добросовісності відповідача, оскільки сторони є рівноправними та мають право на отримання прибутку від проекту в рівних частинах, а отже і зобов'язання згідно договору мають виконуватися належним чином. При цьому у звітах від 19.04.2017, 19.07.2017 у графі «Витрати» зазначено розмір заробітної плати у сумі 10000,00 грн. за місяць, яку відповідач сам собі призначив та отримував з інвестованих позивачем коштів призначених для запуску і налаштування проекту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, розгляд справи № 910/8143/19 відкладено на 03.09.2019.
29.08.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що ані в договорах, ані в додаткових угодах до нього не передбачалося кінцевого строку виконання всіх його умов, в п. 2 додатку № 1 до договору не зазначається, що договір має бути виконаний до травня чи червня 2017 року, а інвестиції на реалізацію проекту вносилися і після вказаної дати (травень 2017 року), що свідчить про те, що травень 2017 року не є присічною датою виконання умов договору сторонами (акт-розписка приймання-передачі коштів № 4 для реалізації проекту згідно договору співпраці № 1/17 від 20.07.2017, а також особисто здійснені позивачем платежі від 02.08.2017 та від 04.10.2017 на реалізацію проекту на користь третіх осіб). Позивачем не виконано жодних інших зобов'язань крім внесення коштів, а станом на сьогодні інтернет-магазин повністю функціонує, що свідчить про виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Також зазначив, що особи, які надавали деякі послуги не є партнерами та не отримали жодних прав, що надаються позивачу й відповідачу за умовами договору, зокрема, права на отримання частини прибутку від роботи інтернет-магазину. Крім того, позивач дізналася про цільове використання коштів ще у першій половині 2017 року (19 квітня та 19 липня 2017 року) з надісланих відповідачем звітів та здійснивши чергове внесення інвестиційних коштів (20 липня 2017 року) фактично з ними погодилася, що підтверджується актом-розпискою приймання-передачі грошових коштів № 4 для реалізації проекту згідно договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017 датований 20.07.2017.
В судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача фізичної особи-підприємця Шишацької Ірини Володимирівни - Скляр Марина Сергіївна заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, просила позов задовольнити.
Відповідач фізична особа-підприємець Лебедєв Вячеслав Євгенович та представник відповідача Кубрак Олег Олександрович проти позову заперечували, з підстав викладених у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив, просили відмовити у задоволенні позову.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01.03.2017 між фізичною особою-підприємцем Лебедєвим Вячеславом Євгеновичем та фізичною особою-підприємцем Шишацькою Іриною Володимирівною укладено договір співраці № 1/17, за умовами якого фізична особа-підприємець Лебедєв Вячеслав Євгенович (далі - Сторона 1) та фізична особа-підприємець Шишацька Ірина Володимирівна (далі - Сторона 2) домовилися об'єднати зусилля для створення інтернет-магазину з метою отримання прибутку.
Відповідно до п.п. 1.3. - 1.6. п. 1 договору умови проекту сторони передбачають в даному договорі та додатках до нього, які є невід'ємними частинами договору. Невід'ємним додатком до договору є план реалізації проекту. Кожній із сторін належить частка у проекті у розмірі 50%. При створенні компанії для реалізації проекту розподіл часток у статутному капіталі маж сторонами становитиме 50/50. Доходи, отримані в результаті діяльності проекту, надходять на рахунок кожної зі сторін порівно, тобто у співвідношенні 50/50.
Згідно із п.п. 3.1. п. 3 договору сторони є рівноправними партнерами, а тому мають право на отримання прибутку від проекту в рівних частинах по 50%.
За умовами п. п. 1.7. п. 1 договору погоджено статус сторін у проекті: Сторона 1 - партнер і керівник проекту, Сторона 2 - партнер та інвестор.
Зі змісту плану реалізації проекту (додаток № 1 до договору співпраці 1/17 від 01.03.2017), складеного та підписаного сторонами, останні дійшли згоди про план реалізації проекту згідно договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017 та наступні його етапи: створення логотипу; реєстрація торгівельної марки; створення сайту, дизайн (оформлення) та розробка (налагодження та налаштування)); купівля домена, для якого не вимагається реєстрація торгівельної марки, після реєстрації торгівельної марки - купівля домена UA; пошук постачальників; створення контенту і написання текстів для сайту; наповнення сайту, тестування та розміщення на хостингу; налаштування аналітики в гуглі, налаштування Adwords (платної реклами в гуглі); підписання договорів (пошта, постачальники, банки і т.і.); друк пакетів з логотипом, візиток і т.і.; створення акаунтів в інстаграмі, фейсбуці, гугл+; налагодження всіх процесів для запуску та ефективної роботи інтернет-магазину.
Відповідно до п.п. 2, 3 вказаного плану реалізації проекту запуск і налаштування проекту заплановані на травень 2017 року, даний план реалізації проекту є основою співпраці сторін, всі основні права та обов'язки сторін передбачені в договорі та додатках до нього.
Згідно із п.п. 2.2. п. 2 договору сторона 1 зобов'язується забезпечувати на високому рівні: формування асортиментної політики, контроль ціноутворення; взаємодію з постачальниками; моніторинг та аналітику ринку, цінових пропозицій конкурентів; планування бюджету проекту; участь у відборі та навчанні персоналу, контроль за виконання зобов'язань виконавцями, залучених спеціалістів; розробку стандартів по взаємодії з клієнтами; забезпечення високого рівня сервісу інтернет-магазину; формування і реалізацію стратегій розвитку інтернет-магазину; опис бізнес-процесів інтернет-магазину для підвищення ефективності його роботи; управління асортиментом, розміщеним на сайті; планування рекламних акцій та їх проведення; контроль процесу обслуговування клієнтів; комунікацію з ІТ-консультантом; участь в організації і проведенні програм і заходів по залученню нових клієнтів; аналіз ефективності бізнес-процесів напрямку; проведення аналізу роботи коригувальних заходів для підвищення ефективності роботи інтернет-магазину; повідомляти сторону 2 про будь-які відходження від затвердженого плану реалізації проекту з обов'язковим зазначенням причин та підкріплювати їх письмовими доказами, таке повідомлення повинно бути надіслане стороною 1 стороні 2 не пізніше 3 робочих днів від настання факту відходження від проекту.
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 договору сторона 2 зобов'язується покрити першочергові витрати, які необхідні для запуску проекту (створення сайту для проекту, дизайн та налаштування сайту, розробка логотипу, купівля домену, реєстрація торгівельної марки на обох власників, купівля домену «ua» строком на 2 роки (після реєстрації торгівельної марки), хостинг сайту проекту на 1 рік, фінансування діяльності партнера до запуску проекту (включаючи витрати на проїзд і мобільний зв'язок, витрати на зустрічі з постачальниками та виконавцям, адміністративні послуги, державні збори, юридичні та бухгалтерські консультації), реклама в гуглі, встановленого мобільного терміналу для оплати банківською картою під час доставки продукції інтернет-магазину); формування асортиментної політики, контроль відпускних цін зі сторони постачальників; взаємодію з постачальниками (збір інформації щодо товарних позицій, отримання прасів, організацію навчання персоналу за допомогою постачальників, узгодження знижок і акційних компаній відносно товарів, контроль взаєморозрахунків, вирішення робочих питань з постачальниками для забезпечення високого рівня роботи проекту); моніторинг та аналітику ринку, цінових пропозицій конкурентів; розробку стандартів по роботі з постачальниками (терміни отримання прайсів, строки на впровадження знижок, строки на зміну поточної ціни на товари, терміни та суми розрахунків за отриману продукцію, умови повернення товарів, що були повернуті клієнтами, повернення та обмін ушкоджених товарів, умови доставки товарів від постачальників до складу поштової служби, компанії та кінцевому покупцю).
Відповідно до акту-розписки приймання-передачі грошових коштів № 1 від 01.03.2017 для реалізації проекту згідно договору співпраці 1/17 від 01.03.2017 Шишацька І.В. передала, а Лебедєв В.Є. прийняв грошові кошти на загальну суму 500,00 доларів США.
Відповідно до акту-розписки приймання-передачі грошових коштів № 2 від 21.03.2017 для реалізації проекту згідно договору співпраці 1/17 від 01.03.2017 Шишацька І.В. передала, а Лебедєв В.Є. прийняв грошові кошти на загальну суму 59000,00 грн.
За актом-розпискою приймання-передачі грошових коштів № 2 від 25.04.2017 для для реалізації проекту згідно договору співпраці 1/17 від 01.03.2017 Шишацька І.В. передала, а Лебедєв В.Є. прийняв грошові кошти на загальну суму 40000,00 грн.
Згідно із актом-розпискою приймання-передачі грошових коштів № 4 від 20.07.2017 для реалізації проекту згідно договору співпраці 1/17 від 01.03.2017 Шишацька І.В. передала, а Лебедєв В.Є. прийняв грошові кошти на загальну суму 20000,00 грн.
Акти-розписки приймання-передачі грошових коштів № 1 для реалізації проекту згідно договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017, складені 01.03.2017, 21.03.2017, підписані відповідачем та не містять підпису позивача.
Акти-розписки приймання-передачі грошових коштів № 1 для реалізації проекту згідно договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017, складені 25.04.2017, 20.07.2017, підписані відповідачем та позивачем.
Відповідно до п.п. 5.1. п. 5 договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність, встановленому даним договором і чинним законодавством України.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення позивачем умов договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017, невиконання ним зобов'язань за договором в частині розвитку проекту та плану реалізації. При цьому позивачем стверджується факт виконання останньою умов даного договору та сплату за умовами договору 146411 грн. та 500 доларів США (еквівалент 13580 грн. станом на 01.03.2017) та у зв'язку з невиконанням умов договору з боку відповідача позивачем нараховано до сплати відповідачу 159991,00 грн. суми інвестиційних коштів для реалізації та розвитку проекту, 47998,00 грн. штрафу (30% від суми інвестованих коштів), 222,23 грн. 3% за прострочення виконання зобов'язання.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За змістом укладеного 01.03.2017 між сторонами договору співпраці № 1/17 вбачається, що сторони домовилися об'єднати зусилля для створення інтернет магазину з метою отримання прибутку у зв'язку з чим до вказаних правовідносин підлягають застосування положення ст.ст. 1130-1131 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог стороною позивача стверджується факт порушення відповідачем умов укладеного договору співпраці та нездійснення покладених на нього зобов'язань по розвитку проекту та плану його реалізації у строк, визначений п. 2 плану реалізації проекту (додаток № 1 до договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017).
Як встановлено судом позивачем та виконання умов договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017 сплачено 119000,00 грн. та 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2017 (день складення акту-розписки приймання-передачі грошових коштів) 1 долар США = 27,16 грн.)) складає 13580 грн., а в загальному 132580 грн.
Також, на підтвердження здійснення інвестування за договором позивачем до матеріалів справи додано копію рахунку на оплату № 2603 від 31.07.2017 на загальну суму 19311,00 грн., копію квитанції від 06.10.2017 про перерахунок коштів у розмірі 3106,00 грн. та копію квитанції від 04.10.2017 про перерахунок коштів у розмірі 5010,00 грн.
В той же час вказані копія рахунку та копії квитанцій не слугують належним підтвердженням здійснення оплат саме за договором співпраці № 1/17 від 01.03.2017, оскільки не містять відомостей про перерахування коштів в рахунок інвестування проекту за договором співпраці № 1/17 від 01.03.2017, копії квитанцій не містять найменування особи, на користь якої здійснено перерахунок коштів, а копія рахунку на оплату містить відомості про фізичну особу-підприємця Почерніна Валерія Вікторовича , визначеного в якості продавця.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 плану реалізації проекту (додаток № 1 до договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017, що є невід'ємною частиною договору) запуск і налаштування проекту заплановані на травень 2017 року.
Згідно із п.п. 7.3., 7.4. п. 7 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє безстроково до моменту його розірвання сторонами. Договір може бути припинений за взаємною згодою сторін.
Таким чином, проводячи аналіз положень п.п. 7.3. п. 7 укладеного між сторонами договору співраці та п. 2 плану реалізації проекту вбачається, що сторонами погоджено строк дії договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017 безстроково, тобто виконання зобов'язань по створенню інтернет-магазину (проекту) не обмежено строком до травня 2017 року. Разом з тим п. 2 плану реалізації проекту сторонами здійснено лише планування запуску і налаштування проекту на травень 2017 року, що не свідчить про те, що сторонами погоджено строк виконання зобов'язань за договором саме на травень 2017 року у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідачем та/або позивачем порушено строки виконання господарських зобов'язань за укладеним договором співпраці.
У відповідності до п.п. 7.3. п. 7 договору співпраці сторонами погоджено, що договір діє до моменту його розірвання сторонами.
15.05.2019 позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу про виконання умов договору та повернення суми коштів. В той же час із вимогами щодо розірвання укладеного договору співпраці позивач до відповідача не зверталася, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.
Також, за умовами п.п. 3.2., 3.3. п. 3 договору співпраці вбачається, що сторона 2 (позивач) вправі вимагати від іншої сторони звітність про реалізації проекту та звітності за використання інвестованих нею коштів. Твердження сторони позивача про відсутність такого обов'язку у позивача та розрахунок останньої на добросовісність відповідача не приймаються судом в якості підтвердження порушення відповідачем умов договору. Крім того, зі змісту відповіді на відзив позивача вбачається, що позивач ознайомлена із звітами відповідача 19.04.2017, 19.07.2017.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Положення ст. 6, 627 Цивільного кодексу України відображають принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 910/18719/17.
З огляду на вищевикладені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем порушено строк виконання господарського зобов'язання за укладеним договором співпраці. Також, судом не встановлено факту розірвання договору між сторонами, при цьому позивачем таких позовних вимог заявлено не було. Стороною позивача не надано належних доказів в підтвердження здійснення оплати за укладеним договором за наданими копією рахунку на оплату та копіями квитанцій.
Щодо тверджень сторони позивача про не повідомлення відповідачем про постачальників, про будь-яких фізичних осіб-підприємців залучених для здійснення плану реалізації проекту, то суд зазначає, що умовами п.п. 2.2. п. 2 договору співпраці визначено, що відповідач зобов'язується забезпечувати на високому рівні взаємодію з постачальниками, а договором сторонами не узгоджено питання щодо здійснення такого повідомлення з боку відповідача. Зобов'язання здійснення такого повідомлення визначено умовами договору лише у разі залучення партнерів (п.п. 3.4. п. 3 договору співпраці № 1/17 від 01.03.2017).
В частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30% від суми інвестованих коштів у розмірі 47998,00 грн. та 3% за прострочення виконання зобов'язання, то вказані позовні вимоги є похідними від первісної позовної вимоги про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Аналізуючи вищевикладені доводи, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Шишацької Ірини Володимирівни до фізичної особи-підприємця Лебедєва Вячеслава Євгеновича про стягнення коштів за договором співпраці у розмірі 208211,23 грн. в повному обсязі.
У відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, відшкодування судових витрат покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові фізичної особи-підприємця Шишацької Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) до фізичної особи-підприємця Лебедєва Вячеслава Євгеновича ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів за договором співпраці у розмірі 208211,23 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2019.
Суддя В.О.Демидов