Справа № 752/17731/19
Провадження №: 2-з/752/247/19
30.08.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Мегаінвест Сервіс» вчиняти будь-які дії з оформлення результатів електронних торгів з продажу лоту GL3N06793, a саме: право вимоги за кредитним договором №014/0398/74/05741 від 19.10.2007 укладеним з фізичною особою. Забезпечення: Квартира; АДРЕСА_1 , в тому числі, підписувати протокол електронних торгів (аукціону), завантажути скан-копію протоколу у систему ПРОЗОРРО, укладати договір купівлі-продажу/відступлення таких активів (прав вимоги), проводити розрахунки за придбане майно, приймати та передавати будь-які документи, пов'язані з предметом електронних торгів (аукціону), у тому числі їх оригінали. Заборонити Публічному акціонерному товариству «ФІДОБАНК», код в ЄДРПОУ 14351016, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 10, вчиняти будь-які дії з оформлення результатів електронних торгів з продажу лоту GL3N06793, a саме: право вимоги за кредитним договором №014/0398/74/05741 від 19.10.2007 укладеним з фізичною особою. Забезпечення: Квартира; АДРЕСА_1 , в тому числі, підписувати протокол електронних торгів (аукціону), укладати договір купівлі-продажу/відступлення таких активів (прав вимоги), приймати розрахунки за придбане майно, передавати будь-які документи, пов'язані з предметом електронних торгів (аукціону), у тому числі їх оригінали.
Заборонити будь-яким біржам, акредитованим у системі ПРОЗОРРО, вчиняти будь-які дії з оформлення результатів електронних торгів з продажу лоту GL3N06793, a саме: право вимоги за кредитним договором №014/0398/74/05741 від 19.10.2007 укладеним з фізичною особою. Забезпечення: Квартира; АДРЕСА_1 , в тому числі, підписувати протокол електронних торгів (аукціону). Заборонити всім державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про іпотекодержателя стосовно нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 715620880000).
Свою заяву заявник обгрунтовує тим, що 19.10.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» укладено кредитний договір з фізичною особою № 014/0398/74/05741. У якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 19.10.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» укладено договір іпотеки № 014/0398/74/05741, зареєстрований в реєстрі за № 1696.
Заявник зазначає, що 23.08.2019 р. з мережі інтернет їй стало відомо про те, що 05.04.2019 право вимоги за кредитним договором з фізичною особою № 014/0398/74/05741, за результатами електронного аукціону було відчужено ТОВ «Мегаінвест Сервіс».
Також, заявник посилається на те, що Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» продав неіснуюче право вимоги, враховуючи те, що що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2018 позов ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк», за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими задоволено, визнано припиненими зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором з фізичною особою № 014/0398/74/05741, укладеним 19 жовтня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_1 (з усіма змінами та доповненнями), у тому числі за додатковою угодою №3, укладеною 02 вересня 2015 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року у межах розгляду касаційної скарги зупинено у повному обсязі дію постанови Апеляційного суду Київської області від 31.07.2018 у справі №761/10157/18 до закінчення касаційного провадження, якою скасоване рішення першої інстанції.
Окрім того, на думку, заявника підставою порушення проведенням вказаного електронного аукціону та його результатів у вигляді продажу права вимоги є його придбання юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС", яка не має статусу фінансової установи, тобто взагалі не має належної фінансової правосуб'єктності на вчинення таких дій.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позовні вимоги будуть носити немайновий характер, а тому заявлений заявником вид забезпечення позову, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки будуть порушені права особи - власника майна щодо вільним розпорядженням її майном.
Крім того, в матеріалах, доданих до заяви про забезпечення позову, відсутні докази того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог, з якими вона має намір звернутися до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із чим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.С. Хоменко