справа № 2-а-21580/08
категорія 2.31
24 листопада 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Хаюка С.М.,
при секретарі - Дойничко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, (третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Житомирській області) про стягнення 14327,60 грн.,-
встановив:
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом і зазначає, що вона проживає і працює в м. Коростені, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Має статус потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС /категорія №3/. В період з 01.03.2007 року по 01.03.2008 року відповідач неправомірно виплачував їй допомогу у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та доплату до заробітної плати у розмірах, передбачених постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить вимогам ст. ст. 37, 39, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає виплату коштів у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати. У зв"язку з цим з боку відповідача виник борг за ст.37 у сумі 4093,60 грн., за ст.39 - 10234, 00 грн., який позивачка просить стягнути.
Позивач у судове засідання не з"явилась.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився тоді, як про час і місце розгляду справи повідомлений вчасно і у передбаченому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив. Письмове заперечення на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи не з"явився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями (далі - Закон), Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка в спірний період часу проживала та працювала у м. Коростень, Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії.
Згідно з ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата. У зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця, а щомісячна грошова допомога в зв”язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва (ст.37) виплачується в розмірі 40% мінімальної заробітної плати.
Проте в спірний період часу ці доплата та допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати та допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Дію ст.37, абзацу третього частини першої статті 39 було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", на 2008 рік згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і лише рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 і від 22.05.2008 року по справі №10-р/п їх дію відновлено.
Визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесенні змін до деяких законодавчих актів України", втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішень, а саме: з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року. За таких обставин, вимога позивача про стягнення передбаченої ст. ст. 37, 39 Закону доплати та допомоги за січень-березень 2008 року у кратному відношенні до заробітної плати є необгрунтованою.
Крім того, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з липня по грудень 2007 року, так як відсутні докази про отримання доплати за вказаний період.
Вимога позивача про стягнення заборгованості, передбаченої ст. 39 Закону, підлягає задоволенню лише за період з липня по грудень 2007 року.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в період з липня по грудень 2007 року, а саме :
Розмір мінімальної заробітної плати становив:
з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн.
Заборгованість перед позивачем за вказаний період по ст. 39 Закону становить:
- за липень - вересень 2007 року 2640 грн.( 440 грн. х 2 х 3 = 2640 грн.)
- за жовтень - грудень 2007 року 2760 грн. (460 грн. х 2 х 3 = 2760 грн.)
а всього 5360, 28 грн. ( 5400 грн. - 39,72 грн.(отриманих згідно ПКМ України) = 5360, 28 грн.)
Відповідно до п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог до Територіального управління Державної судової адміністрації в Житомирській області та стягує заборгованість по доплаті до заробітної плати, яка передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які посраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.
Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяв всупереч Закону, а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.
Керуючись ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які посраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 і від 22.05.2008 року по справі №10-р/п, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації неправомірними.
Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 5360, 28 грн. заборгованості по доплаті до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які посраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В задоволенні позовних вимог до Територіального управління Державної судової адміністрації в Житомирській області відмовиди за їх безпідставністю.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.М. Хаюк