справа № 208/3610/19
провадження № 3/208/1426/19
29 липня 2019 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Бондаренко Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ТОВ « АДРЕСА_3 »,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №017923 від 24.05.2019 року слідує, що гр. ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 2013 р.н., через що останній 23.05.2019 р. самовільно покинув місце мешкання, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань щодо перенесення слухання справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суд вважає за можливе розглядати справу в її відсутності.
Вивчивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №017923 від 24.05.2019 року вбачається що малолітній ОСОБА_3 2013 р.н. самовільно покинув місце мешкання.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Адміністративним правопорушенням, як це передбачено ст.9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В протоколі складеному відносно ОСОБА_1 зовсім не розкрита суть адміністративного правопорушення, не назначено як саме ОСОБА_3 2013 р.н. самовільно покинув місце мешкання, за яких обставин та о котрій годині це було.
Суд приймає до уваги те, що до протоколу про адміністративне правопорушення окрім письмових пояснень особи яка притягається до адміністративної відповідальності не надано жодного доказу (відсутній рапорт, пояснення свідків).
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom) , п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Окрім того, в своїх письмових поясненнях батько ОСОБА_1 вказує, що 23.05.2019 року він прийшов додому з роботи близько 14:00 год. та ліг спати, в цей час його малолітній син ОСОБА_4 разом з бабусею гуляли на дитячому майданчику. Близько о 17:20 год. його розбудила бабуся та сказала що його син від неї втік, та вона близько години не може його знайти, після чого ОСОБА_1 зателефонував на лінію 102. Близько 18:30 його сина привели працівники поліції.
Тобто в зазначений час малолітній ОСОБА_4 знаходився під піклуванням бабусі, а не батька ОСОБА_1 , окрім цього, малолітній ОСОБА_4 втік від бабусі з дитячого майданчику, а не самовільно залишив місце мешкання, як це зазначено в протоколі.
За таких обставин, суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Законодавством України суду не надані повноваження за власною ініціативою змінювати обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.247, ч.1 ст.184,283,284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП закрити, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Н.О. Бондаренко