04 вересня 2019 року
Київ
справа №640/22298/18
адміністративне провадження №К/9901/24950/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №640/22298/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
30.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №640/22298/18.
Предметом оскарження у даній справі є дії відповідача щодо не прийняття рішення за заявою позивача про визнання учасником бойових дій та виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
Оскаржуване рішення прийняте у справі, яка належить до справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №640/22298/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
.......................
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду