про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 вересня 2019 року справа №360/2088/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі №360/2088/19 за позовом Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку із пропущенням строку звернення з апеляційною скаргою, встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску.
29 серпня 2019р. на адресу суду надійшло клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якого зазначено, що рішення отримано 27.06.2019 року. Під час проголошення рішення суду представник відповідача присутнім не був.
Щодо можливості визнання вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 287 цього Кодексу, відповідно до ч. 6 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 11 березня 2019 року в справі № 824/1069/18-а, норми ст. 287 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
За приписами ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Рішення суду першої інстанції було проголошено 20.06.2019р., отже, перебіг строку на апеляційне оскарження у відповідності до статті 287 КАС України починається саме з 20.06.2019р., оскільки зазначена норма є спеціальною. Відлік строку на апеляційне оскарження з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції ухвалої від 12.06.2019р. відкрив провадження у справі, за позовом Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, та призначив засідання на 20.06.2019р. (а.с. 1-2).
18.06.2019р. Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області отримало зазначену ухвалу (а.с. 114).
Отже, апелянт був обізнаний про дату проведення судового засідання та мав можливість своєчасно дізнатись про результат розгляду справи та звернутися зі скаргою з дотриманням 10 денного строку.
Суд зазначає, що не отримання вчасно представником відповідача копії рішення суду першої інстанції, є суб'єктивною обставиною, що унеможливлює визнання її поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
При належному добросовісному відношенні апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався.
Отже, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом повністю не усунуті.
Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі №360/2088/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Л.В. Ястребова
Судді: І.Д. Компанієць
Г.М. Міронова