Справа № 2о-19/2010 р.
18 березня 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скычко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, згідно якої просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт її постійного проживання на території України з 1991 року і по теперішній час, а також зобов»язати Відділ паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області визнати за ОСОБА_1 громадянство України та видати паспорт громадянина України встановленого зразка.
Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що вона народилася 1 лютого 1979 року в місті Кременчуці Полтавської області, в період з 1985 року по 1993 рік навчалася у Кременчуцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3. Заявниця має двох дітей 2001 та 2009 років народження, що підтверджується довідками Кременчуцького міського пологового будинку. ОСОБА_1 постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що можуть підтвердити свідки. На даний час ОСОБА_1 має намір отримати паспорт громадянина України, у зв»язку з чим необхідно підтвердити її факт постійного проживання на території України з 1991 року по теперішній час.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, посилаючись на обставини, викладені в заяві та просила суд винести рішення, яким встановити факт її постійного проживання на території України з 1991 року і по теперішній час.
Представник зацікавленої особи - Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 та просила суд відмовити в задоволенні заяви останньої.
Суд, вислухавши заявницю ОСОБА_1, представника зацікавленої особи Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи в Полтавській області, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ретельно вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, заявницею ОСОБА_1 на вирішення суду поставлено дві вимоги, а саме, щодо встановлення факту, що має юридичне значення, та зобов»язання зацікавленої особи вчинити певні дії.
Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнанених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, як на думку суду, зі змісту частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що особа може звернутися до суду за захистом у випадках коли її право (суб»єктивне, матеріальне, особисте, немайнове, майнове, яке пов»язане з немайновим) є порушеним, невизнаним, оспорюваним та такою є також свобода або за захистом інтересу.
Аналізуючи положення статті 3 Цивільного процесуального кодексу України суд приходить до правової позиції, що у різних видах судового провадження, передбачених законодавцем у чинному цивільному процесуальному законі, мають місце різні об»єкти судового захисту, а в окремому провадженні це охоронюваний законом інтерес. Отже, в порядку окремого провадження встановлюються обставини, від встановлення наявності чи відсутності яких у особи може виникнути, змінитися чи припинитися певне суб»єктивне право.
Положеннями частини 1 статті 234 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом частини 6 статті 235 Цивільного процесуального кодексу України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз»яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до вимог частини 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити в даному провадженні питання щодо встановлення факту постійного проживання заявниці ОСОБА_1 на території України з 1991 року по теперішній час, що не суперечить вимогам чинного цивільного процесуального законодавства, оскільки дане питання стосується виключно встановлення обставини, від встановлення наявності чи відсутності якої залежить виникнення у заявниці певного суб»єктивного права, зокрема права на звернення до уповноважених органів для оформлення належним чином громадянства України.
При цьому, суд зауважує, що вимога щодо зобов»язання Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області визнати громадянство заявниці та видати останній паспорт встановленого зразка, може бути вирішено виключно за правилами позовного провадження.
Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-КЕ № 413641, виданого 26 червня 1984 року відділом реєстрації актів громадянського стану Крюківського райвиконкому міста Кременчука, ОСОБА_1 народилась 1 лютого 1979 року в місті Кременчуці Полтавської області.
Як вбачається з довідки Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 за вихідним номером 80 від 24 листопада 2009 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 1 вересня 1985 року по 23 червня 1993 року навчалася у вказаній школі.
Згідно медичного свідоцтва про народження форми № 103/У виданого 24 лютого 2001 року Кременчуцьким міським пологовим будинком, 20 лютого 2001 року ОСОБА_1 народила хлопчика.
Відповідно до медичного свідоцтва про народження № 2415, виданого 16 грудня 2009 року Кременчуцьким міським пологовим будинком, 8 лютого 2009 року ОСОБА_1 народила хлопчика.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України з 1991 року.
Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а саме: копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії ІІ-КЕ № 413641 (а.с. 2), копію довідки Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 від 24 листопада 2009 року (а.с. 3), копію медичного свідоцтва про народження форми № 103/У від 24 лютого 2001 року (а.с. 4), копію медичного свідоцтва про народження № 2415 від 16 грудня 2009 року (а.с. 5), приймаючи до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд вважає достовірно доведеним факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство», тобто станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час.
Враховуючи викладене, а також те, що в судовому засіданні достовірно встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство», тобто станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 в частині встановлення факту, що має юридичне значення, законною та обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Вимоги заявниці щодо зобов»язання Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області визнати громадянство ОСОБА_1 та видати останній паспорт встановленого зразка на підставі частини 6 статті 235 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне залишити без розгляду та одночасно роз»яснює ОСОБА_1 її право подати позов на загальних підставах.
Керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212, 213, 215, 235, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство» 13 листопада 1991 року по теперішній час.
Заяву ОСОБА_1 щодо зобов»язання Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області визнати громадянство ОСОБА_1 та видати паспорт встановленого зразка - залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: