Справа №2-704/2010 р.
9 березня 2010 р. м.Кременчук
Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Головньовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, згідно якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг за договорами позики в сумі 3260 доларів США.
Свої вимоги мотивувала тим, що 03.03.2008 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір позики, на підтвердження факту укладення якого відповідач написав розписку. Згідно вказаного договору позики позивач передав відповідачу кошти в сумі 1360 доларів США, які останній зобов»язався повернути до 10 червня 2008 року. 10.04.2008 року між нею та відповідачем було укладено договір позики. Згідно вказаного договору вона надала відповідачу в борг 1900 доларів США, які останній зобов»язався повернути до 10 жовтня 2008 року, про що ОСОБА_2 написав розписку. Строк повернення боргу за договорами закінчився, однак відповідач в добровільному порядку борг в розмірі 3260 доларів США не повернув.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, що зазначені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що взяв у ОСОБА_1 03.03.2008 року в борг кошти в сумі 900 доларів США, про що власноручно написав розписку, де зазначив, що зобов'язується повернути 1360 доларів США до 10 червня 2008 року тобто суму боргу 900 доларів США з відсотками. 10.04.2008 року взяв в борг кошти в сумі 5000 грн., про що написав розписку, де зазначив, що зобов'язується повернути 1900 доларів США до 10 жовтня 2010 року. Зазначив, що з травня по листопад 2008 року повернув ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договорами позики 1835 доларів США та 2605 грн., а саме: в травні 2008 року повернув 285 доларів США, в червні 2008 року - 285 доларів США, в липні 2008 року - 285 доларів США, в серпні 2008 року - 190 доларів США, у вересні 2008 року - 190 доларів США, в жовтні 2008 року - 1500 грн. та 300 доларів США, в листопаді 2008 року - 1105 грн., в грудні - 300 доларів США. ОСОБА_1 про отримання коштів розписок не писала та письмових доказів про повернення вказаних сум у нього не має.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд встановив наступне.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в березні 2008 року був присутній коли ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 900 доларів США, про що останній написав розписку. В червні чи липні 2008 року ОСОБА_2 в його присутності на зупинці громадського транспорту віддав ОСОБА_1 частину боргу у гривнях, яку саме суму не знає.
03.03.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, на підтвердження факту укладення якого відповідач написав розписку про отримання позики. Згідно договору, позивач передав відповідачу кошти в сумі 1360 доларів США, які останній зобов»язався повернути до 10 червня 2008 року.
10.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, на підтвердження факту укладення якого відповідач написав розписку про отримання позики. Згідно договору, позивач передав відповідачу кошти в сумі 1900 доларів США, які останній зобов»язався повернути до 10 жовтня 2008 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Крім того зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Тобто судом достовірно встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання договору позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст..1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
В зв»язку з чим, суд покази свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 в березні 2008 року взяв у борг саме 900 доларів США та у червні чи липні останній повернув позивачці частину боргу суд до уваги при вирішенні спору не приймає.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем суду надано належні докази того, що між нею та відповідачем було укладено договори позики та докази отримання відповідачем, відповідно до вказаних договорів, 3260 доларів США, а відповідачем суду не надано жодного належного доказу того, що він взяв в борг гроші в іншій сумі ніж та, що зазначена в розпиках та не надано доказів того, що він повернув ОСОБА_1 частину суми боргу в розмірі 1835 доларів США та 2605 грн., а тому суд вказані твердження відповідача при вирішенні спору до уваги не приймає.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позивальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись нележним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно довідки Кременчуцького відділення Харківської обласної філії АКБ „Уксоцбанк" від 20.01.2010 року № 25/6/96-273 станом на 20.01.2010 року встановлений наступний курс НБУ: 100 доларів США дорівнює 800,5500 грн.
Враховуючи викладене та як встановлено судом, на день винесення рішення суду позика повернута не була, а отже відповідачем було порушено зобов'язання передбачені договорами позики, а тому суд приходить до висновку, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму боргу з урахуванням вимог ст..ст.192, 533 ЦК України в грошовій одиниці України - гривні, в розмірі 26097 грн. 93 коп. (3260 Х 8,0055 = 26097,93).
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому враховуючи те, що позов підлягає задоволенню з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 1046-1050 ЦК України ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики в сумі 26097 грн. 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 261 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука на протязі десяти днів починаючи з дня проголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України на протязі десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про його апеляційне оскарження.
Суддя