№2-а-168/09
02.07.2009 року. Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М., при секретарі Оберемчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Миколаївській області про скасування постанови про адмінправопорушення, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 13 травня 2009 р. інспектором ДАІ в с. Троїцьке Миколаївської області, Вознесенського району, було винесено постанову АД 0086880 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП щодо нього, яку вважає незаконною з наступних підстав. Прилад універсальний доплеровский радар ИСКРА-1, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації. Оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
До того ж, у протоколі відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, а також дата, місце, час складання протоколу. А постанова до протоколу про адміністративне правопорушення складена нерозбірливим почерком. З якої не можливо визначити посаду і прізвище особи що склала дану постанову. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Фактично йому співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість, з якою ніби-то рухався його автомобіль. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а за таких умов може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від його автомобіля. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, за ним із більшою швидкістю рухався автомобіль марки BMW X5 сріблястого кольору, що є значно більшим за габаритами за його автомобіль. Співробітник ДАІ під час вимірювання знаходився на відрізку шляху, що має суттєвий нахил близько 10%, а тому швидкість вимірювалася під нахилом до його транспортного засобу. Про що свідчать фотографія і відео файл зроблені ним після складання протоколу і винесення постанови.
Співробітник ДАІ час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Також звертає увагу на те, що працівником ДАІ було відмовлено йому в проханні занести до протоколу, його зауваження щодо виміряння швидкості і те, що він є інвалід 2 групи з дитинства. А також відкласти розгляд і винесення рішення у справі до вивчення всіх фактів і обставин за місцем його проживання згідно ст. 268 КУпАП України. З огляду на викладене вважає, що дії працівника відповідача були незаконними, тому у його діях немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, викладене в заяві підтвердив, позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи. Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ст. .256 КУпроАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол.
Між тим в протоколі стосовно ОСОБА_1 відсутні вказані відомості. Неможливо встановити чи повноважною особою складено протокол.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд, -
Скасувати в повному обсязі постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпроАП та стягнення штрафу у розмірі 255 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу виготовлення постанови в повному обсязі.