Справа № 2-634/09
06.07.2009 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А. при секретарі Хаджинової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,
До суду звернулася ОСОБА_1 із позовом в інтересах ОСОБА_2 до відповідача про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, вказавши, що 15.08.1997 р. помер ОСОБА_4, син ОСОБА_2 Після його смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном у вигляді 47/100 частки домоволодіння 15/17 по проїзду Парашутному в м. Маріуполі, яке належало матері та сину на праві приватної власності. За рішенням Жовтневого районного суду від 29.07.03 р., згідно якого був продовжений строк для прийняття спадщини, син померлого, відповідач по даній справі, прийняв спадщину, і йому було надано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.12.2003 р. на 47/400 спірного домоволодіння. Судове рішення апеляційною інстанцією 11.03.2004 р. було скасоване. Посилаючись на те, що судове рішення, на підставі якого відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину скасоване, просить визнати його недійсним.
Відповідач позов визнав та просив розглянути справу у його відсутності.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши по справі докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_4 знаходилося 47/100 частки домоволодіння 15/17 по проїзду Парашутному в м. Маріуполі. ОСОБА_4, син позивачки та батько відповідача, помер 15.08.1997 р. ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті сина, оскільки вона проживала у спірному домоволодінні. За рішенням Жовтневого районного суду від 29.07.03 р. відповідачу був продовжений строк для прийняття спадщини, і на його підставі він 13.12.2003 р. отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.03.2004 р. рішення Жовтневого районного суду, яким був відповідачу продовжений строк для прийняття спадщини, скасовано.
Тому суд, виходячи з визнання відповідачем позову, а також на підставі ст. 48 ЦК України в редакції 1963 р., визнає свідоцтво про право на спадщину, яку видане на підставі скасованого судового рішення, як не відповідаючи вимогам закону, недійсним та повертає позивачці право власності на спірну частину домоволодіння у власність, визнавши, що вона прийняла спадщину фактично у відповідності до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 р.
Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст. ст. 48,529 ЦК України в редакції 1963 р., суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним задовольнити.
Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_3 ОСОБА_5 Маріупольською нотаріальною конторою 30.12.2003 р. на 47/400 частки домоволодіння 15/17 по проїзду Парашютному в м. Маріуполі., реєстровий № 8-3542, недійсним.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 47/400 частки домоволодіння 15/17 по проїзду Парашютному в м. Маріуполі.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з проголошення рішення.