Справа № 2-а-4380/09 р
19 червня 2009 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі
головуючої судді Кір'якової Н.П., розглянувши у письмовому провадженні в місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ: 21.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради (далі УПСЗН) про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання провести перерахунок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що вона є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, виплату якої з 22.06.2007 року здійснювало УПСЗН. У перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідачем їй було відмовлено. Вважає, що повинна була отримувати зазначену допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років відповідно до норм діючого законодавства, але відповідач відмовляється надати їй допомогу у вказаному розмірі. Просить перерахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що передбачений ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка за її розрахунком складає 7160,69 гривень. Крім того просила зобов'язати відповідача проводити виплату допомоги до 06.05.2010 р. у розмірах, передбачених законом.
В судовому засіданні позивачка не була присутня, надіслала до суду заяву про підтримання позовних вимог, та про розгляд справи в її відсутності.
Представник відповідача - УПСЗН в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу в її відсутності. Крім того, надіслала до суду письмові заперечення, в яких вказала, що позивачка є особою, яка застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, звернулась до УПСЗН 11.02.2007 р. із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Розпорядженням управління від 10.03.2007 р. їй була призначена вказана допомога з 22.06.2007 р. по 06.05.2010 р. в мінімальному розмірі, з 22.06.2007 р. по 30.09.2007 р. - 129,03 грн., з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 130,64 грн., з 01.01.2008 р. по 06.05.2010 р.-144,10 грн.
Виплату позивачці було здійснено у встановленому законом розмірі відповідно до діючого законодавства з урахуванням індексу інфляції. Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», постановою КМУ „Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 року № 1751 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлена сума грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам у розмірі, що дорівнює різниці 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним прибутком сім'ї з розрахунку на одну особу, але не менш 23 відсотків для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму.
У 2008 році вказана допомога була призначена та виплачена відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", п. 23 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік" та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у розмірі що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, але не внесені відповідні зміни до законодавства, яке регулює це питання. Перерахунок за 2008 рік повинен здійснюватися по аналогії до 2007 року, проте в ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» внесені зміни, то допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» неконституційним не визнаний.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій у місцеві бюджети. Таким чином розмір вказаної допомоги встановлений Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності відповідного бюджетного призначення, які у свою чергу встановлюються законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, відповідно до ст. 22 якого УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів, тобто неправоздатне виплачувати більше, ніж передбачено Законом про Державний бюджет на відповідний рік. Крім того вказала на те, що позивачкою пропущений строк, встановлений ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів.
Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у зв'язку з вищевикладеним та тим, що позивачка пропустила річний строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка згідно зі свідоцтвом про народження серії 1-НО № 133325, виданого 14.05.2007 року Жовтневим відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11), в зв'язку з чим знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. ОСОБА_1 отримувала грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої здійснювало УПСЗН. Розпорядженням управління від 10.03.2007 р. їй була призначена вказана допомога з 22.06.2007 р. по 06.05.2010 р. в мінімальному розмірі, з 22.06.2007 р. по 30.09.2007 р. - 129,03 грн., з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 130,64 грн., з 01.01.2008 р. по 06.05.2010 р. - 144,10 грн.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі; в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
ОСОБА_3 України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 статті 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом І частини І статті 92 Конституції України передбачено, ти виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 61 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005, № 3235-ІУ та статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 19 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005, № 3235-ІУ зупинена на 2006 рік дія статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56,71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп. 2008 п. 23 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не визнаний неконституційним, тому суд вважає, що дії відповідача з 01.01.2008 року є правомірними та виплати позивачу допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим, на момент виплати, законодавством України.
При цьому суд в цій частині не приймає до уваги, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп був визнаний неконституційним п. 25 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», яким вносились зміни в ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», оскільки за діючим законодавством питання нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною відносяться до компетенції УПСЗН, а не Фонду. Відповідач УПСЗН не має жодних повноважень щодо встановлення розміру допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і зазначеним Законом такі повноваження УПСЗН також не встановлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПСЗН.
Позивачка про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячно допомоги.
Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду.
Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить від бажання такої людини.
Суд зазначає, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду з ним позовом і поважних причин пропуску такого строку не вбачає.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи викладене, вище перелічені вимоги ОСОБА_1 підлягають відхиленню.
На підставі ст. 19,92 Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», керуючись ст. ст. 2,8-11,88,99,100,116,159,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.