Справа №2-А-94/2009
25 березня 2009 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі головуючого - судді: Сокирко Л.М. при секретарі: Онофрійчук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Херсонській області, третя особа: інспектор РДПС м. Таврійськ сержант ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що 1 лютого 2009 року відносно нього інспектором РДПС м. Таврійськ ОСОБА_2 була винесена постанова ВТ № 030561 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Зазначену постанову винесено щодо нього співробітником ДАІ за перевищення швидкості руху.
Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав.
1 лютого 2009 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 рухався на особистому автомобілі PENAUIT реєстраційний номер ВТ 3469АН з м. Нова Каховка до смт. Білозерка із швидкістю, що не перевищувала дозволену.
При виїзді з с. Тягінка, у місці значно віддаленому від фактичної межі забудови населеного пункту, яка прилягає до дороги, він був зупинений особою в формі співробітника ДАІ.
Чоловік в формі співробітника ДАІ, не називаючи свого прізвища та посади і не пояснюючи причину зупинки (чим порушено його права, передбачені ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»), продемонструвавши пристрій з показником швидкості 90 км./год. без пояснень попросив документи, що підтверджують право керування транспортним засобом. Отримавши документи, без перегляду передав їх для складання протоколу про адміністративне правопорушення іншій особі, яка знаходилась в автомобілі білого кольору без ознак приналежності до спецзасобів ДАІ. Особа в автомобілі, яка прийняла документи, представилась, як інспектор РДПС м. Таврійськ сержант ОСОБА_2
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, що складені та винесені співробітником ДАІ ОСОБА_2, відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Фактично йому особою, що зупинила його автомобіль, було продемонстровано тільки показник швидкості, з якою ніби-то рухався його автомобіль. На його прохання довести докази, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, особою, що зупинила його та співробітником ДАІ, що склав протокол, не було надано будь-яких доказів (про що він зазначив у протоколі), навіть не було продемонстровано час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. При цьому слід зауважити, що особа, яка зупинила його автомобіль, тримала вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, збільшується.
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.
За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів йому співробітником ДАІ також надано не було.
Стверджувати, що результат вимірювання швидкості насправді належіть саме його автомобілю не можна, а отже такий результат вимірювання не може визнаватися доведеним.
Розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, не тільки порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КУпАП. 3а таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено.
Крім того, інформаційно-вказівний дорожній знак 5.46 «Кінець населеного пункту» в с. Тягінка (зі сторони м. Херсон) встановлений із порушенням вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 - не на межі забудови, що прилягає до дороги, а на значній відстані від неї.
За таких умов вважати, що зазначена територія відповідає обом ознакам населеного пункту (забудована та позначена відповідними знаками) у п. 1.10 Правил дорожнього руху України не можна, отже, не можна вважати, що ділянка, на якій вимірюється швидкість, відноситься до населеного пункту. Це дає співробітникам ДАІ додаткові повноваження по тиску на водіїв, причому як в рамках закону, так і з перевищенням повноважень приписуючи неіснуючі порушення.
Отже у його діях немає складу правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП України, а тому просив, постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання повторно не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, про що свідчать розписки про одержання ними судових повісток.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
1 лютого 2009 року інспектором РДПС м. Таврійськ ОСОБА_2 винесена постанова ВТ № 030561 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП України, згідно якої на позивача накладений адміністративний штраф у розмірі 340 грн. за порушення п. 12. 4 Правил дорожнього руху України.
Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є розглянутий протокол про адміністративне правопорушення від 1 лютого 2009 року, згідно якого ОСОБА_1, 1 лютого 2009 року, о 14 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в населеному пункті (21 км. автодороги Херсон-Генічеськ) в зоні дії дорожнього знаку 5.45, рухався зі швидкістю 90 км./год., чим перевищив швидкість на 30 км./год., чим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, заперечення проти адміністративного позову не надали.
Відповідно до ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорож
За інформацією виробника приладу (фірма «Ольвія») радар «Беркут» має можливість підключення відеофіксаційного приладу.
Але як вбачається із пояснення позивача відеофіксаційний прилад підключений не був, крім того, відповідач не надав позивачу і документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Беркут» № 0801055, а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах.
Аналізуючи пояснення позивача, суд вважає, що заміри було проведено із порушенням вимог ст. ст. 1,2, 4,9, 15,17-20,29-31 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
Таким чином, суд, вважає, що в в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, так як належним чином не доведено, що він перевищив швидкість в зоні дії дорожнього знаку 5.45 на 30 км./год.
Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 11,71,160-163 КАС України, ст. ст. 1,2, 4,9, 10,15,17-20,29-31 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи інспектора РДПС м. Таврійськ ОСОБА_2 Володимировича ВТ № 030561 від 1 лютого 2009 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. визнати незаконною та скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Білозерський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.