Справа № 212/4752/19
2/212/2241/19
30 серпня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Власенко М.В.,
за участю секретаря - Борух Ю.К.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням навчання, -
06 червня 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 аліменти на своє утримання в розмірі 1\6 частини заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання. На підтвердження вимог вказав, що відповідач є його рідним батьком, при цьому позивач, що досяг повноліття, що навчається в інституті прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на першому у курсі денної контрактної форми навчання, строк закінчення навчання 30.06.2022 року. Позивач ніде не працює, навчається за контрактом, стипендію не отримує, перебуває на утриманні матері, яка самостійно не може забезпечити йому належний рівень життя, у зв'язку з чим позивач потребує матеріальної допомоги. Батько працює, отримує стабільну заробітну платню, тому може сплачувати аліменти на утримання своєї дитини на час навчання.
Ухвалою від 30 липня 2019 року відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, про що направив суду заяву.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, надала заяву про проведення судового засідання у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме просив визначити розмір аліментів твердій грошовій сумі в сумі 1000 гривень щомісячно, починаючи стягнення саме з 01.09.2019, а не з дня звернення до суду. Надав суду відзив в якому зазначив, що позивач навчається на денній контрактній формі та не отримує стипендію, однак вибір навчання на платній основі був добровільним вибором саме позивача. Твердження позивача про те, що відповідач ніколи не цікавився його потребами та утриманням не відповідає дійсності, оскільки він належним чином сплачував аліменти його матері (колишній дружині) у розмірі ј частини всіх доходів на утримання, починаючи з 11.04.2003 року до досягнення позивачем повноліття. Крім того, з 09.08.2003 року він перебуває в офіційному шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, проживає разом з сім'єю та веде спільне господарство, є главою сім'ї і повинен забезпечувати себе, свою дружину з двома неповнолітніми дітьми. У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до ст. 192 СК України він мав право та можливість зменшити розмір аліментів у зв'язку зі зміною сімейного стану, але двічі не зробив це саме з причини своєї відповідальності перед позивачем. До того ж, після досягнення позивачем повноліття, розуміючи його потреби, він продовжував добровільно сплачувати аліменти у розмірі 1000 грн. на місяць протягом півроку починаючи з 31.12.2017 року та закінчуючи 01.06.2018р. Крім того, позивач має на утриманні непрацездатну матір, яка проживає окремо у м. Кривий Ріг, має третю групу інвалідності, розмір її пенсії складає 1500 грн. на місяць, а після підвищення у липні 2019 року - 2000грн. Його дохід, це лише заробітна плата, яка на сьогоднішній день становить близько десяти тисяч гривень після відрахувань податків, яка повністю витрачається на щоденні потреби, враховуючи комунальні платежі, харчування, забезпечення сім'ї з двома неповнолітніми дітьми та допомогу матері.
Вислухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 26червня 2003 року (а. с.6-зворот).
Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 березня 2000 року, видане відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, батьками записані - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 6).
Відповідно до довідки № 586 від 4 березня 2019 року виданої інститутом прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, повнолітній ОСОБА_2 навчається в зазначеному закладі на першому курсі на денному відділенні, контрактної форми, строк навчання з 01.09.2018 року по 30.06.2022 року. ( а.с.12).
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу,а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 має на своєму утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 ,та неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від шлюбу з ОСОБА_6 ( а.с.43,45,46).
Згідно довідки, виданої Департаментом з питань місцевого самоврядування внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради від 13.08.2019 року з відповідач ОСОБА_7 працює начальником відділу контролю управління з питань розвитку місцевого самоврядування департаменту внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, сума нарахованого доходу за останній повний місяці роботи (липень 2019) складає 11603,76 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 2155,59 грн., військовий збір 179,64 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На виконання вказаних вимог закону, суд враховує також можливість позивачки як матері дитини надавати йому матеріальну допомогу.
Як встановлено судом та підтверджено наданими доказами повнолітній ОСОБА_2 , навчається на денній формі навчання,контрактної форми, самостійного заробітку не має, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, що має їй забезпечуватись з боку обох батьків.
Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.02.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність у нього рухомого та нерухомого майна, та інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з викладеного, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з об'єктивної можливості відповідача надавати матеріальну допомогу, а також враховуючи законодавчо закріплений обов'язок третьої особи як матері дитини, також надавати йому матеріальну допомогу до 23-х років.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд також враховує матеріальне становище відповідача, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також постійне місце роботи та стабільний дохід, при цьому позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення аліментів саме в частці від заробітку, суд не знаходить законних підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі і вважає за можливе визначити аліменти в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача.
Суд відхиляє твердження відповідача про необхідність визначення початку стягнення аліментів з 01 вересня 2019 року, а не з дня звернення до суду, оскільки за змістом ст.. 201 СК України до відносин між повнолітнім сином та батьком застосовуються норми ст..ст. 187, 189-192,194-197 СК України. При цьому ст. 191 СК України визначає час, з якого присуджуються аліменти, а саме за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі, встановленому законом на момент звернення позивача до суду.
Керуючись ст. 180-183, 199, 200 СК України, ст. 10, 11, 60, 89, 141, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу)на користь ОСОБА_2 на його утримання до завершення ним навчання у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, але не довше ніж до досягнення віку 23-х років, починаючи стягнення з 06 червня 2019 року.
Рішення про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ,адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2019 року.
Суддя М.Д. Власенко