Справа №1-53/10
10 березня 2010 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Святської О. В.
з участю секретаря Клонової І. М.,
прокурора Лукій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_1, 29. 05. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої по найму, не одруженої, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: вул. Гвардійська, 6, кім.119, м. Кременчук Полтавської області, раніше судимої
- 17. 12. 2008 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.; постановою Кременчуцького районного суду від 18. 05. 2009 року покарання у вигляді штрафу замінено на 240 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
встановив :
17.12.2008 року ОСОБА_1 Кременчуцьким районним судом Полтавської області засуджена до штрафу на користь держави в сумі 850 грн.. 18.05.2009 року дане покарання замінено постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області на покарання у вигляді 240 години громадських робіт.21.07.2009 року ОСОБА_1 була поставлена на облік в Кременчуцькому РП ОСОБА_2 в Полтавській області , 2.09.2009 року останній було роз»яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, обов»язки , які покладаються на неї при відбуванні покарання . Незважаючи на те, ОСОБА_1 була ознайомлена з графіком громадських робіт , визначених їй органом місцевого самоврядування Білецьківською сільською радою Кременчуцького району на території вказаної сільської ради, 3.09.2009 року підсудна приступила до роботи, відпрацювала в вересні 2009 року лише 20 годин з 112 запланованих , після чого допустила прогули без поважних причин з 7.09.2009 року по 17.09.2009 року , та з 19.09.2009 року по 30.09.2009 року. 7.10.2009 року ОСОБА_1 була попереджена про наслідки ухилення від відбування призначеного їй покарання, але незважаючи на це, у жовтні 2009 року відпрацювала лише 8 годин з 88 запланованих.
ОСОБА_1 вину свою у вчиненні встановленого судом злочину визнала повністю. Пояснила, що не відпрацювала громадські роботи, оскільки переїхала у м.Кременчук та влаштувалася на роботу.
Крім повного визнання підсудною своєї вини, її винність у вчиненні встановленого нею злочину повністю підтверджується доказами, які є належними і допустимими, і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, та в порядку ст.299 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися.
ОСОБА_1 ухилилася від відбування громадських робіт як особа, яка була засуджена до цього покарання, і суд кваліфікує її дії за ч.2 ст.389 КК України.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, яка характеризуються посередньо, вину визнала повністю, має на утриманні неповнолітніх дітей.
Пом'якшуючою покарання підсудної обставиною є щире каяття.
Обтяжуючою покарання обставиною є рецидив злочину.
На час винесення вироку ОСОБА_1 реально відбула 132 години громадських робіт.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підсудній слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення і попередження вчиненню нових злочинів у вигляді арешту, та при призначенні покарання за сукупністю вироку застосувати положення ст. 72 КК України.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, і призначити їй покарання у вигляді арешту строком один місяць.
Згідно ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання , визначене постановою Кременчуцького районного суду від 18. 05. 2009 року та з застосуванням ст. 72 КК України остаточно визначити покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 1 день.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області протягом 15
діб з моменту його проголошення.
Суддя О.В. Святська