Номер провадження: 33/813/1116/19
Номер справи місцевого суду: 511/1319/19
Головуючий у першій інстанції Панчук А. І.
Доповідач Сегеда С. М.
28.08.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю секретаря Ющак А.Ю.,
свідка - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зазначеною постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Відповідно до постанови суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.06.2019 року, близько 14.00 години, перебуваючи на вул. Болгарина в с .Покровка Роздільнянського району Одеської області, висловлювався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, порушуючи громадський порядок та спокій громадян.
Не погоджуючись із вказаною постановою, 29.07.2019 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 липня 2019 року та закрити провадження по справі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що до відповідальності його притягнуто незаконно, оскільки заява ОСОБА_1 та відповідний протокол про адміністративне правопорушення є наклепом на нього, оскільки складені на підставі їх неприязних стосунків, пояснення інших громадян є ідентичними, а їх зміст не відповідає дійсності. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що конфлікти з ОСОБА_1 відбуваються на постійній основі, у зв'язку з чим він неодноразово звертався зі скаргами на неї.
Правопорушник ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явився, проте надав суду заяву, в якій підтримав свою апеляційну скаргу, просив справу розглянути в його відсутність, оскільки через його тяжку хворобу він не взмозі прибути до суду в м. Одесу. Також просив суд витребувати із Роздільнянського відділку поліції його звернення щодо бездіяльності дільничного інспектора поліції ОСОБА_3, чим будуть підтверджені його доводи щодо неприязних стосунків з ОСОБА_3 , який і склав протокол про адміністративне правопорушення, без наявності без того правових підстав і що не чим іншим, як «наклепом» (а.с.46).
Проте, до суду апеляційної інстанції з'явилась потерпіла ОСОБА_1 , яка була допитана судом апеляційної інстанції в якості свідка.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити постанову суду без змін, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За змістом статті 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП встановлено що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу повно, всебічно та об'єктивно, дослідив долучені до матеріалів справи докази та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Так, доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_1 від 19.06.2019 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та її поясненнями від 21.06.2019 року, в яких заявниця зазначає обставини, за яких ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, в присутності інших односельчан;
- поясненнями мешканців с.Покровка Роздільнянського району Одеської області: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 21.06.2019 року, які підтвердили заяву ОСОБА_1 в частині регулярного перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння та порушення ним громадського порядку шляхом висловлювань нецензурною лайкою;
- рапортом ДОП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яким підтверджено факт агресивної поведінки ОСОБА_2 , постійного перебування у стані алкогольного сп'яніння та порушення ним громадського порядку;
- негативною характеристикою т.в.о. Кам'янського сільського голови на ОСОБА_2 ,
- протоколом серії ГР №127346 від 17.07.2019 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП;
- поясненнями допитаного в суді першої інстанції ОСОБА_2 , який не заперечував наявність конфлікту та сварки з ОСОБА_1 , що мали місце 19.06.2019 року;
- поясненнями допитаної в суді першої інстанції ОСОБА_1 , яка підтвердила викладені у своїй заяві відомості про вчинення ОСОБА_2 сварки з використанням нецензурної лайки.
Зазначені докази були повно, всебічно та об'єктивно оцінені судом з точки зору їх повноти, об'єктивності, достовірності та взаємозв'язку, їм надано належну правову оцінку, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Будучи допитаною в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 повністю підтвердила свої пояснення та крім того показала, що з появою в селі ОСОБА_2 , який поселився по сусідству з нею, від нього йдуть постійні погрози і неправомірні дії, у тому числі на її адресу та інших односельчан, які супроводжуються нецензурною лайкою, за що він обгрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.
При цьому ОСОБА_1 пояснила суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є інвалідом і має дуже велику пенсію, яку він витрачає у тому числі на незначні покупки дітям села - солодощіц, чим приваблює їх до себе. Однак, зазначені обставини не є перешкодою для здійснення ним неправомірних дій стосовно мешканців села, у тому числі шляхом погроз, які супроводжуються нецензурною лайкою.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги та пояснень ОСОБА_2 в частині недостовірності доказів, на які суд послався при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 21.06.2019 року, якими підтверджується заява ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
Чинне законодавство про адміністративні правопорушення визначає, що доказом у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП обов'язок збирання таких доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
При цьому норми чинного КУпАП не містять конкретних вимог щодо складання та оформлення відповідних доказів, відтак доказами можуть бути будь-які фактичні дані, оформлені відповідно до загальних правил документообігу в органах, які уповноважені на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 21.06.2019 року апеляційний суд визнає об'єктивними та достовірними, оскільки вони підтверджуються іншими доказами в сукупності, в тому числі заявою ОСОБА_1 , яка містить підписи також і цих осіб, а також рапортами працівників поліції, зміст яких підтверджує викладені в поясненнях свідків твердження щодо регулярного вчинення ОСОБА_2 конфліктів і сварок з односельчанами, порушення громадського порядку, використання ненормативної лексики.
Інших доказів на спростування зазначених обставин ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду не надано.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Що стосується клопотання ОСОБА_2 про витребування із Роздільнянського відділку поліції Одеської області його звернення щодо незаконних дій дільничного інспектора поліції ОСОБА_3 , так як зазначені обставини не можуть спростувати того факту, що 19.06.2019 року, близько 14.00 години, перебуваючи на вул. Болгарина в с.Покровка Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 висловлювався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, порушуючи громадський порядок та спокій громадян.
Апеляційний суд оцінює докази, долучені до апеляційної скарги ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.294 КУпАП. Так, суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини ненадання відповідних доказів суду першої інстанції для дослідження та долучення до матеріалів справи, оскільки ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції та мав змогу надати відповідні докази, які були у нього в наявності, однак з невідомих причин не скористався своїм процесуальним правом на надання доказів.
Крім того, зазначені докази не відповідають критерію належності саме до цієї справи про адміністративне правопорушення, оскільки на них зафіксовані факти конфліктів між ОСОБА_2 та іншими односельчанами, в тому числі ОСОБА_1 , які мали місце раніше, ніж 19.06.2019 року.
Долучені до апеляційної скарги письмові пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 апеляційний суд також не бере до уваги з точки зору їх відносності, оскільки вони містять лише характеристику ОСОБА_2 та не містять жодних даних про обставини конфлікту, який мав місце 19.06.2019 року між ним та ОСОБА_1 . Крім того, про допит зазначених осіб в судовому засіданні судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 клопотання не заявляв.
Разом з цим, зазначені докази підтверджують наявність численних конфліктів між ОСОБА_2 та його сусідами, що в сукупності з іншими доказами характеризує його з негативної сторони.
Проте, всі викладені обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, та як склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України полягає в здійсненні дрібного хуліганства, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Саме вказані неправомірні дії здійснив ОСОБА_2 19.06.2019 року, близько 14.00 години, перебуваючи на вул . Болгарина в с. Покровка Роздільнянського району Одеської області, оскільки висловлювався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, порушуючи громадський порядок та спокій громадян.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не вживає алкогольні напої, також спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 21.06.2019 року, рапортами дільничного інспектора поліції.
Апеляційний суд також наголошує, що відсутність ОСОБА_2 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не може беззаперечно свідчити про те, що він не вживає алкогольні напої.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 не надано жодного доказу, який беззаперечно спростував би долучені до матеріалів справи докази в сукупності та свідчив би про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда