Дата документу 30.08.2019 Справа № 320/4266/19
Єдиний унікальний №320/4266/19 Головуючий у 1 інстанції: Урупа І.В.
Провадження № 22-ц/807/2806/19 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«30» серпня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року про повернення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування земельної ділянки,
В червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування земельної ділянки.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року повернуто позов.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2019 справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Згідно з матеріалами справи в червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування земельної ділянки.
Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою ОСОБА_2 судового збору.
На виконання вимог ухвали судді ОСОБА_2. надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучила довідку до акта МСЕК серія АВ №1010592, згідно з якою вона є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя суду першої інстанції виходив з того, що звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з даним позовом є зловживанням процесуальними правами, оскільки ними подано завідомо безпідставний позов у спорі, який має штучний характер, за відсутності предмета спору до залученого ними відповідача.
В той же час, чинним цивільним процесуальним законодавством передбачені наступні дії суду першої інстанції після залишення позовної заяви без руху: відкрити провадження у справі або визнати позовну заяву неподаною і повернути її позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не надав оцінку заяві ОСОБА_2 та не вирішив питання щодо відкриття провадження у справі.
При вищевикладених обставинах, допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року про повернення позову у цій справі скасувати та справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 30 серпня 2019 року.
Головуючий
Судді: